УСПІХ ЧИ НІ? ЯК УКРАЇНЦІ ОЦІНЮЮТЬ РЕФОРМУВАННЯ ОРГАНІВ ПРАВОПОРЯДКУ ТА ПІДТРИМКУ ЄС
Жовтень 28, 2024
28 жовтня 2024 року КМЄС представила результати загальнонаціонального опитування (повний звіт за результатами проведеного опитування тут) громадської думки, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» на замовлення Місії. Презентовані в прес-центрі Укрінформу, результати стосувалися рівня довіри громадян до правоохоронних та судових органів, ставлення до реформ та підтримки ЄС у цих сферах, а також ключових джерел інформації, на які покладаються українці. На заході виступили Голова КМЄС в Україні Рольф Холмбо, директор групи «Рейтинг» Олексій Антипович, директор Департаменту комунікації Міністерства внутрішніх справ Мар’яна Рева та заступник керівника Департаменту з питань протидії інформаційним загрозам національній безпеці Центру протидії дезінформації Кирило Вікторов.
Довіра до органів сектору правопорядку та судів
Згідно з опитуванням, Національна гвардія України має найвищий рівень довіри серед правоохоронних органів: 86% респондентів висловили довіру, порівняно з 72% опитаних у 2023 році. За нею йде Служба безпеки України – 73%, що має на 14% більше довіри, ніж у минулому році.
Іншим інституціям, таким як Державна прикордонна служба, довіряють 54%, при цьому 42% респондентів їй тією, чи іншою мірою не довіряють. І Національна поліція, і Міністерство внутрішніх справ мають по 48% довіри, не довіряє їм 51% та 38% опитаних відповідно. Рівень довіри до Національної поліції дещо знизився: у 2023 частка тих, хто довіряє Національні поліції становила 56%.
Державному бюро розслідувань довіряють 45%, а 50% висловлюють недовіру. Національне антикорупційне бюро, Генеральна прокуратура та Державна митна служба мають приблизно однаковий рівень довіри (близько 33%), тоді як понад 60% не довіряють цим інституціям.
Нарешті, найнижчий рівень довіри до судової влади: лише 25% висловлюють довіру, а 72% – недовіру.
Ставлення до реформ та підтримки ЄС
Опитування показує, що 74% респондентів вважають боротьбу з корупцією найбільш важливою реформою. Реформи у сфері національної безпеки, оборони та судової системи також отримали по 36% підтримки, тоді як реформи поліції та митниці є пріоритетними для 10% респондентів.
Найкраще опитані українці оцінили проведення реформи цифрової трансформації: повністю або скоріше задоволені нею 66% респондентів; ще 20% незадоволені; 13% опитаних було важко відповісти. Підтримкою гендерної рівності задоволена половина респондентів, незадоволені близько 30%. Ще 21% не визначились з відповіддю. Реформа національної безпеки продемонструвала баланс: 46% задоволених, 47% незадоволених і 7% не визначилися. Реформа поліції незадоволені 57% опитаних, однак 40% – задоволені. Митна реформа отримала 56% незадоволених, 30% задоволених і 15% не визначилися. Найнижчу оцінку отримала судова реформа – 73% незадоволених і лише 21% задоволених, тоді як антикорупційні зусилля отримали найнижчу оцінку – 15% задоволених і 84% незадоволених.
Що стосується підтримки з боку ЄС, то допомога деокупованим територіям (43%), підтримка у розслідуванні воєнних злочинів (38%) та забезпечення справедливого правосуддя (31%) є одними з найбільш актуальних сфер для України, а боротьба з корупцією лідирує з показником 62%. Важливо, що опитування також показує, що серед цих пріоритетів підтримка ЄС на деокупованих територіях вважається найбільш ефективною – 48% респондентів оцінюють її позитивно, а підтримку у розслідуванні воєнних злочинів вважають ефективною 38% опитаних.
Джерела інформації
Згідно з опитуванням, Telegram є найпопулярнішим джерелом інформації для 47% респондентів, далі йдуть YouTube (26%), «Єдиний марафон новин» (21%), а також розповідей очевидців подій/знайомих та офіційні державні джерела (обидва – по 19%). Інші джерела включають телевізійні канали, які не є частиною «Єдиного марафону новин» (16%), українські онлайн-медіа (15%) та міжнародні ЗМІ (14%).
Соціальні мережі вважаються основним джерелом дезінформації (53%), за ними йдуть месенджери (зокрема і Telegram) (35%) і телебачення (32%). 89% респондентів вважають дезінформацію серйозною проблемою, серед яких 56% вважають її дуже серйозною, а 33% – скоріше серйозною. Лише 10% не вважають проблему дезінформації та фейків серйозною.
Методологія дослідження
Опитування проводилося з 24 по 29 вересня 2024 року методом CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера), вибірка склала 2000 респондентів, що представляють доросле населення України (за винятком тимчасово окупованих територій та територій, на яких відсутній український мобільний зв’язок). Похибка становить 2,2% з довірчою ймовірністю 0,95.
