Про скандинавський підхід до охорони громадського порядку і налагодження діалогу працівниками поліції, про «Євробачення» та інше — інтерв’ю з Патріком Йохансеном, провідним радником КМЄС з питань охорони громадського порядку
Травень 12, 2017
За підтримки міжнародної спільноти Національна поліція України (НПУ) планує запровадити на всій території країни нову «філософію» діяльності поліції під час проведення масових заходів, таких як музичні фестивалі, спортивні змагання та демонстрації.
Одним із ключових елементів нової концепції поліцейської діяльності з охорони громадського порядку є залучення до роботи на масових зібраннях так званих «діалогових» підрозділів поліції. Працівники цих підрозділів, одягнені в жилети, що відбивають світло, здійснюючи патрулювання території, постійно підтримують діалог з організаторами й учасниками масового заходу й уважно відстежують потенційні джерела виникнення небезпеки.
Деякі елементи діалогового підходу поліція зараз випробовує в місці проведення пісенного конкурсу «Євробачення», що проходить в Києві. У квітні 2017 р. такі елементи застосовувалися також під час проведення Чемпіонату світу з хокею.
Консультативна місія ЄС в Україні (КМЄС), яка проводить спеціальні тренінги з налагодження діалогу для працівників НПУ, співпрацюватиме також з Поліцією Швеції в рамках очолюваного нею проекту «Підтримка реформи поліції в Україні» (ПРПУ) із бюджетом 6 мільйонів євро. Проект спрямований на підтримку реформи у 20 районних відділах поліції в невеликих містах. Він також має на меті допомогти центральним органам НПУ розробити на базі скандинавського підходу нові методики здійснення поліцейської діяльності.
У цьому інтервю Патрік Йохансен, провідний радник КМЄС з питань охорони громадського порядку, пояснює, як він розуміє скандинавський підхід до діяльності поліції з охорони громадського порядку, а також розказує, як йому працювалося в якості старшого офіцера поліції, відповідального за охорону громадського порядку, під час проведення пісенного конкурсу «Євробачення-2013» у шведському місті Мальме.
Патрік Йохансен, провідний радник КМЄС з питань охорони громадського порядку
Проект «Підтримка реформи поліції в Україні» спрямований, серед іншого, на запровадження в країні скандинавського підходу до охорони громадському порядку. Не могли б Ви пояснити, що мається на увазі?
Про новий підхід до здійснення поліцією функцій охорони громадського порядку в Швеції заговорили після масштабних і далеко не мирних заворушень в Гетеборзі в червні 2001 року, у яких багато протестувальників і поліцейських були травмовані.
Критика на адресу поліції змусила замислитися над тим, як необхідно діяти під час масових зібрань. Проаналізувавши концепції, що застосовуються в Німеччині, Нідерландах і Данії, шведська поліція розробила власну модель, яка базувалася здебільшого на датській концепції.
Одна з найважливіших змін полягала в тому, що керівництво почало намагатися делегувати якомога більше повноважень поліцейським, які працюють на місцях. Одним із недоліків в Гетеборзі було те, що вони були змушені занадто довго очікувати якогось рішення «зверху».
Нова система підвищення кваліфікації, яка була запроваджена, давала змогу кожному без винятків пройти стандартне додаткове навчання. Коли одні й ті самі тренінги відвідують і рядові поліцейські, і їхні керівники, усі вони починають краще розуміти погляди одне одного.
Ключовий елемент всієї концепції —це деескалація…
А що Ви маєте на увазі під «деескалацією»?
Це коли сили поліції роблять усе можливе для того, щоб спланувати свої дії та запобігти можливим спалахам насильства. Розкажу про чотири стовпи цього підходу. Перший — це володіння інформацією про те, хто бере участь у масовому зібранні. Другий — це вміння розрізняти групи, що входять до складу натовпу, та визначати ризики. Третій — це постійний діалог з організаторами заходу і власне учасниками масового зібрання. Насамкінець, четвертий — це сприяння.
Знову професійний жаргон! Що означає «сприяння»?
Сприяння — це спрямування роботи поліції на захист прав людини, наприклад, права на свободу зібрань. Коли ми отримуємо від організаторів заяву на проведення якогось заходу чи масового зібрання, ми намагаємося допомогти їм успішно реалізувати ці наміри
Візьміть, наприклад, «Євробачення». Згідно з цим підходом роль поліції — це зробити захід безпечним і приємним для всіх.
Що ще входить до складу скандинавського підходу?
Ми намагаємося зробити так, щоб учасники заходів отримували правильні сигнали від поліцейських. Те, що поліцейські одягнені в жилети, які відбивають світло, та мякі головні убори, дає людям зрозуміти, що обстановка спокійна. А коли поліцейські в касках та з дубинками, люді отримують зовсім інший сигнал.
Застосування «диференційованого підходу», тобто збільшення або зменшення кількості поліцейських, які забезпечують громадський порядок під час проведення заходів, відповідно до ситуації, — це ще один важливий елемент скандинавського підходу, який підвищує ефективність роботи поліції. Незважаючи на те що під час масових заворушень у Гетеборзі було задіяно надзвичайно багато поліцейських, кількість травм та пошкоджень майна була неприйнятно високою.
Щоб підхід був ефективним, різні відділи поліції повинні добре співпрацювати. Наприклад, планування дій та аналіз ризиків мають бути якомога точнішими, мобільні відділи мають бути готовими швидко відреагувати та ізолювати тих, хто порушує громадський порядок — і це набагато більше, ніж ведення діалогу з протестувальниками.
Які головні переваги цього підходу?
Після введення нового підходу до охорони громадського порядку поліцією кількість травм під час масових заходів значно знизилася. Статистичні дані говорять самі за себе, і ми сподіваємося, що ця модель буде такою ж успішною в Україні.
Як відреагували представники поліції України на скандинавській підхід до охорони громадського порядку?
Уявіть, що вам необхідно продати пилосос людині, у якої вже є справний пилосос. Щоб переконати потенційного покупця, вам необхідно навести вагомі аргументи, чому новий пилосос набагато кращий за той, який у нього вже є.
Нещодавно ми організували навчальну поїздку старших офіцерів Національної поліції України до Швеції, де вони могли безпосередньо на практиці познайомитися зі скандинавським підходом. Коментарі, які я отримав після цієї поїздки, свідчать про те, що учасники добре зрозуміли переваги цієї моделі. Як завжди, розповісти про повну зміну будь-якої системи набагато легше, ніж зробити це на практиці.
Але я дуже радий, що деякі елементи підходу з налагодження діалогу для забезпечення громадського порядку були застосовані НПУ під час проведення «Євробачення». Цей перший крок є дуже важливим, і я сподіваюсь, що він буде підтриманий більш довгостроковими та комплексними зобовязаннями щодо застосування діалогової моделі під час забезпечення громадського порядку.
Якщо говорити про «Євробачення», які у Вас враження від участі в охороні громадського порядку під час проведення «Євробачення-2013» у Мальме?
Це була величезна логістична робота. Планування — це головне. Звісно, ви не зможете запланувати та підготуватися до всього, але що детальнішим буде ваше планування, то краще ви зможете відреагувати на всі несподівані обставини. Наприклад, хто що повинен роботи, якщо виявлено рюкзак, який залишили без нагляду на вулиці? Хто кому телефонує? Хто приймає рішення? Що робити у випадку харчового отруєння співаків? А якщо трапилися перебої з енергопостачанням під час концерту?
Через велику кількість сторін, які брали участь у процесі організації та проведення «Євробачення», було дуже важливо залучити їх до співпраці від початку. Тут я маю на увазі, наприклад, бізнес-компанії, невеличкі крамниці та муніципальні транспортні компанії. Ми створили робочу групу з різних представників, робота яких мала змінитися через проведення цього конкурсу, та регулярно зустрічалися з ними.
Під час проведення заходу представники поліції, пожежної та медичної служб, транспортних компаній, а також телебачення Швеції перебували поруч. Таким чином, у разі виникнення будь-яких проблем ми могли одразу прийняти необхідні рішення.
Однім з найцікавіших аспектів організаційного процесу була значна різниця в поглядах представників телебачення та поліції. І це цілком зрозуміло, оскільки ми розглядаємо цю подію з діаметрально протилежних позицій.
Це був корисний та цінний досвід. Я вважаю, що НПУ провела ретельне планування у ході підготовки до проведення «Євробачення» у Києві. Перебуваючи нещодавно у Швеції, представники НПУ мали можливість зустрітися з командиром, який торік керував роботою поліції під час проведення конкурсу, та поставити йому різні питання.
Є щось, що Ви б хотіли додати?
Ну, гадаю, як завжди цього року найбільші шанси на перемогу має кандидат від Швеції!
