Рольф Холмбо: «Україна має ключ до прискорення інтеграції з ЄС — установлення верховенства права в усіх сферах»
Жовтень 30, 2023
«Детектор медіа» поспілкувався з новим керівником Консультативної місії ЄС (КМЄС) в Україні, данським дипломатом Рольфом Холмбо про боротьбу з російською дезінформацією, розслідування воєнних злочинів Росії в Україні та роль громадянського суспільства в реформуванні України на шляху до Європейського Союзу.
Вступ України до ЄС є одним із головних завдань для держави. Європейська інтеграція впливає на всі без перебільшення аспекти життя українців — від економіки до інформаційної сфери.
Реформування України неможливе без активної участі громадянського суспільства. КМЄС в Україні, яка працює в державі з грудня 2014 року, покликана сприяти реформуванню українського сектора цивільної безпеки.
— Пане Рольфе, ви понад 100 днів працюєте тут, в Україні, як голова Консультативної Місії ЄС в Україні. Які проміжні результати вашої роботи на цей момент?
— Ми залучені до численних напрямків роботи на підтримку України. Але протягом літа ми активізувалися та досягли значного прогресу в ключових сферах взаємодії з нашими українськими партнерами. Це стосується наших зусиль водночас підтримати Україну на її шляху до членства в ЄС і в подоланні величезних викликів, спричинених війною, що триває.
Ми скорегували наші пріоритети після неспровокованого та невиправданого вторгнення Росії в Україну торік. Держави — членкині ЄС діяли швидко та рішуче, щоб надати нам розширений мандат, і тепер ми можемо підтримати Україну в новій реальності війни там, де це найбільше потрібно.
Зараз ми беремо активну участь у таких ініціативах, як план дій «Шляхи солідарності Україна — ЄС», спрямований на збільшення українського сільськогосподарського експорту та двосторонньої торгівлі шляхом підтримки максимально ефективних процедур на кордоні, а також через підтримку створення додаткових пунктів пропуску для українських і європейських товарів. Ми також підтримуємо українську стратегію та план дій щодо наближення функціонування кордону до шенгенських критеріїв ЄС.
Коли ми усвідомили жахливу кількість можливих воєнних злочинів, скоєних російськими військами, особливо на територіях, звільнених від російської окупації, ми посилили нашу підтримку всім українським органам влади, які працюють над розслідуванням і переслідуванням воєнних злочинів і міжнародних злочинів. Вкрай важливо зібрати докази до того, як місце злочину стане забрудненим, і опитати жертв і свідків якнайшвидше, щоб переконатися, що можна побудувати обґрунтовану доказову базу. Ми активно підтримуємо зусилля України для розгляду цих справ на міжнародному рівні й упродовж літа ця робота посилилася.
— Ви раніше працювали послом Данії в Малі. Ми знаємо, що Росія має там політичний вплив. Порівняйте, будь ласка, Україну з Африкою, чому важлива боротьба з російською дезінформацією?
— Так, це правда. Я служив у Малі з 2020 року до травня цього року. У 2020 році невелика група офіцерів влаштувала державний переворот і ввела групу Вагнера в країну, ознаменувавши стратегічний відхід від співпраці з Європою, міжнародною спільнотою та ООН до співпраці винятково з Росією.
У цьому контексті ми стали свідками потоку дезінформації, фейкових новин і відвертої брехні, які поширювалися на різних медіаплатформах у різних контекстах. Навіть авторитетні ЗМІ почали ретранслювати ці повідомлення, а на їхніх платформах у соціальних мережах ми спостерігали значну кількість тролінгу, наклепницьких кампаній і поширення неправдивої інформації. За цією кампанією стояли сотні акаунтів у соціальних мережах, імовірно пов’язаних із Росією та їхніми новими партнерами.
Те, що справді хвилювало, була їхня здатність переконати значну частину людей, зокрема молодь, прийняти їхній перекручений наратив і змінити весь дискурс. Найбільш тривожним аспектом було те, що їхня стратегічна кампанія з дезінформації була настільки ефективною, що це все могло їм зійти з рук. Наратив був спрощеним і популістським, і для населення, яке перебувало під масовим тиском, він швидко став популярним, навіть якщо він був перекрученим і вкрай нереалістичним. Таким чином вдалося заручитися підтримкою лідерів військового перевороту та їхніх російських спонсорів.
Дезінформація применшувала роль росіян і групи Вагнера, водночас виділяючи тих, хто сприяв їхньому в’їзду в країну. На мій погляд, протидія російському впливу має містити узгоджені зусилля з боротьби з їхньою кричущою дезінформацією, прихованим використанням фейкових новин і відкритим розгортанням кампаній впливу.
Наразі Україна, здається, перебуває в авангарді цієї негативної уваги. Безсумнівно, боротьба з дезінформацією є критично важливим аспектом наших зусиль протистояти російському впливу.
— Яка роль Європейського Союзу та КМЄС у розслідуванні воєнних злочинів Росії в Україні?
— Важливо визнати, що наразі українська влада зареєструвала понад 110 тисяч можливих воєнних злочинів, що вражає. Жодна країна не може впоратися з такою великою кількістю справ. Багато з цих справ реєструють і розслідують у надзвичайно складних умовах, часто поблизу або за лінією фронту. У деяких випадках відповідні органи, зокрема Національна поліція, обласна прокуратура та СБУ, стикаються з небезпеками й обмеженнями у проведенні розслідувань у цих сферах.
Наша роль полягає в тому, щоб допомогти Україні розбудувати потенціал для всебічного розслідування цих злочинів і підготуватися до їх судового переслідування як на національному, так і на міжнародному рівнях. Ці спільні зусилля містять роботу в рамках групи під назвою ACA (Консультативна група з питань найтяжчих міжнародних злочинів), де ми координуємо нашу підтримку з колегами зі США та Великої Британії.
Одним із ключових аспектів нашої допомоги є проведення тренінгів для Національної поліції та обласних прокуратур щодо того, як опрацьовувати можливі місця скоєння воєнних злочинів. Це гарантує, що під час розслідування на регіональному рівні будуть дотримуватися необхідні стандарти для подальшого розгляду справи в суді. Ми наголошуємо на необхідності спільної підготовки фахівців, тому що для Нацполіції та обласної прокуратури життєво важливо ефективно співпрацювати під час заходження на звільнені території, коли кожен виконує свої функції.
Щоб посилити підтримку наших партнерів у цих важливих розслідуваннях, які проводяться на місцях, ми більше зосереджуємося на роботі в регіонах, в яких були зафіксовані воєнні злочини.
Україна та Європа є солідарними в тому, що відповідальність за воєнні злочини має бути обов’язковою. Росія як агресорка має відповісти за всі вчинені нею воєнні та інші міжнародні злочини. Ми працюємо над тим, щоб допомогти побудувати справу щодо злочинів, які можуть розглядатися на міжнародному рівні, особливо щодо злочину агресії, до якого безпосередньо причетне російське керівництво. Щоб побудувати вичерпну справу такого масштабу, потрібно зібрати численні докази з тисяч розслідувань, проведених по всій Україні. Також варто зазначити, що основна частина воєнних злочинів буде розглядатися в українських судах.
Наразі українські прокурори працюють у Гаазі у складі Міжнародного центру із переслідування за злочин агресії проти України (ICPA). Ми підтримуємо їх, надаючи наших експертів і співпрацюючи з українськими прокурорами для побудови справи зі злочину агресії. Інші міжнародні кримінальні справи можуть містити такі злочини, як геноцид, екологічні злочини та депортацію дітей.
Широка коаліція країн, інституцій і людей надає підтримку Україні у боротьбі з міжнародними злочинами. Для координації цих спільних зусиль було створено Групу Діалогу з відповідальності для України, і КМЄС відіграє важливу роль у цій координації.
Ми підтримуємо тісну співпрацю з Офісом генпрокурора на чолі з Андрієм Костіним і його командою. Вони активно розширюють свою роботу та нарощують потенціал, зокрема шляхом створення Координаційного центру підтримки потерпілих і свідків, що є надзвичайно важливою ініціативою. Потерпілі та свідки є одними з найбільш уразливих груп в Україні, і ми визнаємо важливість їхнього захисту. Цей Центр є ініціативою, яку ми готові підтримати.
— Чи є шанси, що Путін опиниться на лаві спецтрибуналу?
— Це не залежить від нас. Що ми можемо зробити — це допомогти Україні побудувати комплексну справу щодо злочину агресії. На мою особисту думку, зараз існує значна кількість доказів щодо цього. Наявні вагомі аргументи щодо злочину агресії, які можуть бути представлені перед можливим спеціальним трибуналом на міжнародному рівні. Однак ключовим фактором тут є якість розслідування, і цей процес, безсумнівно, займе час і має подолати певні виклики.
— Основна відповідальність за розслідування цих злочинів покладена на Національну поліцію України, СБУ, інші установи. Як ви бачите поточне реформування сектора цивільної безпеки в Україні?
— Як ви зазначили, розслідування воєнних злочинів потребує низки експертних знань і співпраці з боку різних відомств. СБУ, Генпрокуратура, Нацполіція, а в деяких випадках і Нацгвардія — усі вони відіграють свою роль у цьому процесі. Вкрай важливо, щоб ці органи могли ефективно співпрацювати. Тому на наші тренінги ми прагнемо залучати всі зацікавлені сторони, особливо на звільнених територіях. Саме Національна поліція часто після деокупації та завершення військових дій заходить на ці території.
Інтеграція в Україні таких зусиль є помітним результатом. Це позитивний знак, що свідчить про покращення якості розслідувань та ефективності міжвідомчої взаємодії.
— Обговорімо «Шляхи солідарності». Цей проєкт був запущений торік, щоб допомогти з торговельною інфраструктурою після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Як зараз виглядає розвиток подій щодо «Шляхів солідарності»?
— Ми активно працюємо в рамках цієї ініціативи з минулого року, коли почалося неспровоковане та невиправдане вторгнення Росії в Україну. Першочерговою метою було забезпечення спроможності України експортувати свою продукцію та отримувати дохід для країни.
Наші зусилля зосереджені на спрощенні процедур на кордонах і сприянні тіснішій співпраці між країнами ЄС та українською владою. Наприклад, зараз існує продуктивна співпраця між Румунією та Україною. Ми успішно відкрили два нових пункти пропуску, а відкриття третього планується до кінця 2023 року. Ці результати мають на меті забезпечення безперешкодного потоку товарів.
Основна ціль — максимально збільшити експорт української продукції, такої як зерно та соняшник, на світові ринки. Це стало ще важливішим у зв’язку зі стратегічними бомбардуваннями Росії портової інфраструктури України. ЄС усе більше фокусується на допомозі України отримати доступ до світових ринків у найближчому майбутньому.
— Як ви бачите процес реформування СБУ та Національної поліції України?
— У травні цього року Президент України затвердив Комплексний стратегічний план реформування органів правопорядку. Офіс Генерального прокурора відповідає за розроблення конкретного Плану дій для реалізації цієї стратегії. Ми брали активну участь у підготовці самої стратегії, а зараз надаємо значну підтримку в розробці Плану дій. Також ми будемо підтримувати реалізацію цього комплексного плану дій. Наша співпраця з колегами із сектора цивільної безпеки є невіддільною частиною цих зусиль.
Очікується, що план буде офіційно прийнятий наступного місяця, а потім ми зосередимося на підтримці його практичної реалізації. Важливо зазначити, що цей стратегічний план є вагомою віхою на шляху України до вступу в ЄС. Хоча стратегія є вирішальним кроком, повний вступ до ЄС вимагає ретельного виконання плану дій.
Реформи охоплюють широкий спектр галузей, із численними директивами та законодавчими змінами — приблизно 500, за юридичними оцінками, — необхідних для приведення у відповідність із законодавством ЄС, перш ніж Україна зможе вступити до Європейського Союзу. Це узгодження охоплює не лише правові аспекти, а й економічні та податкові питання. Ми беремо активну участь у процесі підготовки цих реформ, оскільки вони стосуються не лише ефективності, а й приведення України у відповідність до європейських стандартів, що зрештою сприятиме її вступу до ЄС.
Попереду на Україну чекає кілька важливих викликів, головним із яких є корупція. Боротьба з корупцією та підтримка спеціалізованих антикорупційних органів є пріоритетом. Такі агенції отримують підтримку з різних частин Європейського Союзу, і ця підтримка ставатиме все більш важливою. Якщо ЄС надасть більше фінансування, країни зі слабкими механізмами контролю можуть зіткнутися з корупційними скандалами, які завдадуть серйозної шкоди їхній репутації. Тому ми тісно співпрацюємо з українськими колегами, щоб допомогти запровадити жорсткі заходи боротьби з корупцією.
Іншим важливим питанням є забезпечення того, щоб функціонування цих відомств відповідало європейським нормам. Наприклад, СБУ має працювати як служба безпеки відповідно до практики інших європейських країн. Важливо, щоб ці установи працювали підзвітно, маючи механізми зовнішнього та внутрішнього контролю. Внутрішній нагляд є особливо важливим, оскільки він дозволяє їм зберігати самоконтроль і підзвітність.
— Що ви думаєте про шанси України почати переговори з ЄС у грудні?
— Я вважаю, що Україна дуже наполегливо працює над тим, щоб відповідати критеріям — так званим семи крокам — щоб це сталося. Україна має ключ до прискорення інтеграції з ЄС. Швидкі та комплексні реформи, особливо щодо складних питань, таких як встановлення верховенства права в усіх сферах та ефективна боротьба з корупцією, можуть прискорити процес.
Як тільки переговори розпочинаються, це означає, що процес уже запущений із чітким кінцевим результатом — «так» чи «ні». Реалізація реформ буде головним показником прогресу України.
— Чого очікувати від роботи КМЄС до кінця цього року?
— Ближче до кінця 2023 року ми продовжимо нарощувати наші темпи підтримки наших партнерів у їхній роботі щодо притягнення до відповідальності Росії за воєнні та міжнародні злочини. Ми працюватимемо над підтримкою Плану дій щодо інтегрованого управління кордонами. Після успішної реалізації цього плану Україна зможе працювати відповідно до шенгенських критеріїв. Викликом будуть північний і східний кордони, які стануть кордоном ЄС, коли Україна приєднається до Шенгенської зони.
Ми прагнемо підтримувати Україну на звільнених територіях, зокрема на тих, які будуть деокуповані в майбутньому. Це ключовий напрямок для нас. Важливо, щоб український уряд мав необхідні можливості та навички для повернення в ці райони, відновлення безпеки, підтримки верховенства права та забезпечення дотримання міжнародного гуманітарного права. Відновлення нормального життя в цих громадах є надзвичайно важливим. Звільнившись від пут війни, Україна повинна перетворитися на соціально згуртовану націю. Це прокладе шлях для її остаточного вступу до Європейського Союзу.
Ми активно беремо участь у проведенні переддислокаційної підготовки працівників правоохоронних органів і поліції, які будуть направлені на деокуповані території. Крім того, ми надаємо підтримку Національній поліції та обласним прокуратурам для сприяння подальшому розслідуванню воєнних злочинів, скоєних на цих територіях.
— Данія приєдналася до Європейського економічного співтовариства п’ятдесят років тому разом із Великою Британією та Ірландією. Як, на вашу думку, данський досвід може допомогти в інтеграції України в ЄС?
— Членство в ЄС робить майже неможливим виникнення викликів для демократії в країні. Якщо такий виклик станеться, Європа об’єднається та надасть свою відповідь, аби це унеможливити. Для України це партнерство забезпечить надійний захист від будь-яких майбутніх посягань Росії.
Однак найважливішим аспектом є економіка. Коли Україна вийде з війни, виникне потреба у стабільному економічному зростанні. 2–3% зростання буде недостатнім; Україна вимагатиме більше. Вирішальним буде доступ до європейських ринків та інвестицій. Коли солдати повернуться з передової, попит на робочі місця зростатиме, і ці робочі місця можна буде знайти лише за допомогою економічних реформ і приєднання до Європи, що дозволить приватному сектору повністю розкрити свій потенціал.
Європа — це взаємодія та навчання одне в одного. Наприклад, мій син пішов до середньої школи у Швеції без додаткових витрат. Перехресне насичування ідеями й талантами в Європі — це те, від чого Україна може отримати велику користь.
— Яка роль громадянського суспільства в роботі КМЄС? Чому, на вашу думку, громадянське суспільство є важливим у реформуванні України?
— Ми тісно співпрацюємо з громадськими організаціями. У Європі ми розглядаємо їх як важливий компонент врядування, оскільки вони служать критичним голосом, який озвучує те, що є неправильним. Вони забезпечують зовнішню підзвітність і сприяють діалогу, який стимулює розвиток. З боку уряду Данії я як отримував питання, так і відчував тиск із боку представників громадянського суспільства. Проте я завжди вважав, що такий діалог приносить користь.
Громадянське суспільство є невіддільною частиною країни, яка робить внесок у демократію та долає перешкоди на шляху реформ і розвитку.
У нашій сфері організації громадянського суспільства відіграють багатогранну роль. Вони підтримують роботу, пов’язану з міжнародними злочинами, допомогою жертвам і свідкам тощо. Вони є важливою частиною демократичної української архітектури!
Єгор Брайлян, «Детектор медіа»
