Ольга Айвазовська, ГО «Опора»: Україна повинна прагнути розвивати потужні правові інституції
Лютий 15, 2021
Активне громадянське суспільство відіграє в Україні важливу роль у просуванні і реформи сектору цивільної безпеки, і реформ загалом. Ось чому Консультативна місія ЄС в Україні (КМЄС) вирішила розпочати серію #АгентиЗмін, в рамках якої ми зустрічаємось із чоловіками та жінками, що надихають інших своїм прагненням змінити правила гри в країні, реалізуючи комплексні проекти та будучи активними в своїх громадах. Нижче керівниця ГО «Громадянська мережа ОПОРА» Ольга Айвазовська ділиться думками про розвиток демократії та свою відданість реформі виборчого законодавства в Україні.
Починаючи з 2014 року, Ольга регулярно входить до 100 найвпливовіших жінок України. Вона є головою правління Глобальної мережі національних спостерігачів за виборами та Міжнародного фонду «Відродження», активною представницею громадянського суспільства, а у 2016-2018 роках представляла Україну в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи (Україна-Росія-ОБСЄ) з вирішення конфлікту на сході України. Як міжнародний експерт, у рамках серії інтерв’ю КМЄС, вона відповідає на кілька запитань щодо виборів, парламентської діяльности та розробки законопроєктів.
З чого почалась історія громадянської мережі ОПОРА?
Ольга Айвазовська: Нашу організацію було засновано 2005 року студентами та громадськими активістами, що були активними учасниками Помаранчевої Революції 2004 року. Вуличні протести переросли в громадський рух, метою якого було посилити роль громадянського суспільства та неурядових організацій, а також пропагувати активнішу участь громадян в житті держави на національному та місцевому рівнях. Оскільки причиною Помаранчевої Революції були фальсифікації з результатами президентських виборів, ми продовжили працювати в напрямку моніторингу виборів.
Наразі ми займаємось такими напрямками: відкритість, публічність та підзвітність парламенту та народних депутатів; реформа законодавства щодо виборів, політичних партій та їх фінансування; закон про референдум та народне волевиявлення; місцеве самоврядування та публічність його діяльности; відкриті дані; дезінформація у соціальних мережах; соціальний та економічний розвиток громад. Ми активно працюємо в цих сферах і на міжнародній арені та є членами відповідних партнерських організацій.
КМЄС навчає співробітників поліції, що працюють на виборчих дільницях. Які ваші враження від співпраці з поліцією?
КМЄС систематично співпрацює з Національною поліцією України (НПУ). Зі свого боку, ми допомагаємо знайти оптимальну роль поліції у виборчому процесі. Ми розпочали свою діяльність з початком російської агресії проти України у 2014 році. Тодішні президентські вибори проводились в умовах непевности, адже не було відомо, де на окремих територіях Донбасу пройдуть вибори та куди доставляти бюлетені. Саме тоді, наскільки ми мали можливість, ми ініціювали проведення координаційних нарад між різними відомствами на базі Ради національної безпеки та оборони.
З 2015 року на базі Міністерства внутрішніх справ (МВС) нами було створено Центр негайного реагування на фальсифікації під час виборів. У 2020 році ОПОРА розробила онлайн-курс для поліції «Як виявляти та реагувати на фальсифікації під час виборів», який під час місцевих виборів пройшло понад 60.000 поліцейських.
На початку 2020 року спільно з Львівським університетом внутрішніх справ нам вдалось відкрити першу «Модельну виборчу дільницю», що стане практичним майданчиком для відпрацювання поліцейськими навичок ефективного реагування, фіксації та збору доказової бази в умовах виборчого процесу. На 2021 р. ОПОРА та КМЄС розробляють захід для спеціалізованого вищого навчального закладу в Маріуполі. Важливо забезпечувати інституційну пам’ять. Тож щодо виборів буде збережено кількість тих, хто відбуде спеціальні тренінги, та організовано навчальний курс.
Яким чином ОПОРА співпрацює з НПУ на різних етапах виборчого процесу?
Ми об’єднали сили з правоохоронцями для аналізу їхніх дій та судової практики, а також для напрацювання змін, що б дозволили притягувати до відповідальности винних у порушенні виборчих прав чи процедур. Діалог не було просто налагодити – на це пішло більше двох років. Проте у 2017 р. в парламент було внесено законопроєкт, що пропонував ув’язнення терміном до двох років за неправомірне використання або утилізацію бюлетенів, за порушення таємниці голосування членом виборчої комісії, кандидатом чи спостерігачем, а також за отримання виборцями нагороди за реалізацію ними активних чи пасивних прав. Окрім того пропонувалось збільшити термін ув’язнення за підкуп виборців з трьох до шести років позбавлення волі.
Цей законопроєкт було прийнято у 2020 р. разом з іншими змінами до виборчого законодавства. Виборчий Кодекс, до розробки якого долучилась і ОПОРА, також містить певні новації щодо відкритости роботи поліції. Зокрема, за день до виборів НПУ зобов’язана публікувати на своєму вебсайті інформацію про кількість зареєстрованих повідомлень про порушення виборчого процесу, а протягом 10 днів після дня виборів вона повинна інформувати про кількість відкритих кримінальних проваджень.
Що ви можете сказати загалом про ситуацію з виборчим законодавством в Україні?
З прийняттям Виборчого Кодексу минулого року виборче право перейшло на інший рівень. Зокрема, вдалося досягнути суттєвого прогресу щодо голосування внутрішньо переміщених осіб, внутрішніх мобільних груп, гендерної квоти, реалізації виборчого права особами з інвалідністю. Проте, документ вимагає значного покращення щодо процедур. Тож ОПОРА почала розробляти власні експертні пропозиції та поправки для внесення на розгляд профільного парламентського комітету. Загалом же, діючий кодекс значно ближче відповідає міжнародним стандартам, ніж виборче законодавство до того.
Мушу зазначити, що виборча система на місцевому рівні надзвичайно заполітизована. Слабо розвинені партії – окремий виклик в Україні, як і одночасне запровадження монополії партій на висунення кандидатів до місцевих рад у територіальних громадах, де кількість виборців перевищує 10.000. Я щиро сподіваюсь, що ці процедурні зміни будуть незабаром схвалені Верховною Радою.
Які, на вашу думку, головні перепони для цілком вільних та чесних демократичних виборів в Україні? Чи є проблемою дезінформація та фейки?
Сьогодні важко собі уявити абсолютно чесні та вільні вибори без соціальних мереж та свободи комунікацій, яку вони дають. Фактично, будь-хто може стати впливовим блогером та самодостатнім джерелом інформації для традиційних ЗМІ. Брак регулювання соцмереж призводить до зловживань та створює передумови для несанкціонованого збору персональних даних, політичного конструювання інформаційного поля та до створення комунікаційних бульбашок. В еру пост-правди деякі виборці шукатимуть власної правди, а не правдивої інформації. Ось чому телеканали, якими керують політичні партії, є такою серйозною проблемою в Україні. Причому така тенденція властива не тільки Україні, але й на Заході.
« В еру пост-правди деякі виборці шукатимуть власної правди, а не правдивої інформації» (Ольга Айвазрвська, ГО ОПОРА)
У той же час невирішеним залишається питання фінансування виборів. Нинішня ситуація не сприяє забезпеченню рівних прав усім кандидатам чи чесним правилам гри. Насамкінець, будь-яке правопорушення виборчих прав повинне каратись, а це вимагає чесної та незалежної правоохоронної та судової систем. Україна – демократична держава, але вона мусить без упину протистояти новим викликам та прагнути вибудувати потужну правову систему.
Що може ваша організація, щоби щось змінити на тому рівні, де приймаються рішення?
Ми постійно працюємо в сфері законодавства та взаємодіємо з поліцією. Окрім того, ми здійснюємо власний незалежний моніторинг політичної реклами в соцмережах. Наприклад, Facebook, за нашими даними, закривав сторінки з фейковими результатами опитувань. Ми збираємо різного роду дані з цією метою. Завдяки нашим зусиллям, у Виборчому Кодексі зачеплено питання прав людини та їх дотримання. Також в кодексі враховано результати наших спостережень за кампаніями. Ми не можемо зупинятись та мусимо докладати ще більше зусиль для правдивого висвітлення фінансових звітів про вибори.
Що б ви порадили тим, хто хотів би підтримати вашу організацію?
Підтримка повинна бути комплексною та систематичною. На те, аби переконати народних депутатів чи уряд в потребі запровадити політично чутливі положення, йдуть роки інформаційних кампаній та соціальний запит боротьби з проблемою. Але, якщо, з іншого боку, громадяни проявлятимуть толерантність до порушення стандартів демократичних виборів, це лише сприятиме поширенню нечесних практик.
* Позиції, висловлені в інтерв’ю, є позицією особи, що дає інтерв’ю, та може не співпадати з позицією КМЄС.
