JustTalk: фахівці в галузі кримінальної юстиції обговорюють реформи

Листопад 03, 2020

Ось уже півтора роки, як з квітня 2019 року клуб JustTalk регулярно збирається в столиці України для обговорення стану реформи кримінальної юстиції. Але зміст цих професійних дискусій між провідними слідчими, прокурорами та суддями не є таємницею ні для кого. Навпаки, задля повної прозорості, усі наради транслюються (часом наживо) на Facebook-сторінці спільноти, а статті, написані цими експертами в галузі судочинства, публікуються на спеціальній платформі, щоби дослідити хід реформ.

JustTalk – це дискусійний клуб, що перетворився на адвокаційний проєкт завдяки ідеї та енергії експертного та професійного середовища, ініційований за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» зокрема за участі експертів Центру політико-правових реформ (ЦППР) та Експертного центру з прав людини (ЕЦПЛ). У цьому інтерв’ю експерт ЦППР Євген Крапивін відповідає на кілька запитань про те, як JustTalk стала платформою однодумців для відкритого діалогу в секторі правосуддя.

Найперше, чи могли б ви кількома словами пояснити, що це за платформа JustTalk?

Євген Крапивін: JustTalk – це платформа, де фахівці в галузі кримінальної юстиції (наприклад: слідчі, прокурори, судді) обговорюють проблемні питання своєї діяльності. Вони представляють Верховний Суд, Вищий антикорупційний суд, Офіс Генерального прокурора чи Національну поліцію України. Наразі ми більше фокусуємось на досудових розслідуваннях і на судовому етапі слухання справ. Але в майбутньому ми хочемо розширити перелік питань.

Ми називаємо її «JustTalk», так як це дійсно місце для звичного спілкування після перерв на каву. Ми – неформальний клуб і не пропонуємо жодних поправок до законів. Слово «Just» також походить від латинського слова jus («право»), тож ми говоримо про Право.

З чого почалася ваша ініціатива? Звідки виникла така ідея?

Є.К.: У нас, як громадської організації, є багато досліджень на тему системи кримінальної юстиції, зокрема: про роль прокурорів на етапі досудового слідства, про роль Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, про проблеми з арештами осіб чи про роль слідчих суддів. Ми надаємо багато висновків, рекомендацій і намагаємось інформувати про них керівників правоохоронних відомств.

Більшість цих керівників, звичайно, погоджуються, що в системі існує багато проблем, які потрібно вирішувати. Але до вжиття необхідних заходів руки доходять чомусь рідко. Ось чому ми вирішили змінити тактику і розпочали вести дискусії з практиками – тими, хто працюють, так би мовити, в полях, які також сподіваються на реформу кримінальної юстиції і готові публічно про це говорити.

Під час дискусій ми намагаємось поглянути на теми з трьох різних кутів: з точки зору слідчого, прокурора та судді. Ми помітили, що такий підхід раніше дуже рідко застосовувався. Ми хочемо об’єднати фахівців у сфері правосуддя довкола проблем кримінальної юстиції, щоби спільними зусиллями знайти для них рішення.

Яким чином організовані такі діалоги?

Є.К.: Першим продуктом JustTalk є, звичайно, живі наради клубу. Переважна більшість учасників безпосередньо працюють у судах, але, окрім того, ми запрошуємо науковців, експертів та юристів, які можуть надати додаткові деталі, зокрема, емпіричні дані, з конкретних питань. Після таких нарад, що можуть тривати до трьох годин, ми готуємо відео (тривалістю приблизно 1 годину), у яких подаємо стислу версію найцікавіших питань та тез, обговорених в рамках дискусій. Часто учасники представляють протилежні точки зору. Після нарад ми просимо їх писати аналітичні статті, які ми публікуємо на сторінках JustTalk у соцмережах і, таким чином, переносимо дискусії в онлайн формат.

«Вони – професіонали і намагаються знайти рішення самостійно, не чекаючи на парламент чи уряд» (Євген Крапивін)

На яку аудиторію розраховані такі відео?

Є.К.: Наша цільова аудиторія – фахівці-практики, що працюють в системі правосуддя, особливо ті, що знаходяться в регіонах і не можуть брати участь в очних нарадах. Під час карантину ми також адаптували формат зустрічей, доповнивши його можливістю відео-конференції, долучаючи таким чином до дискусій представників регіонів. Окрім того, ми працюємо з прицілом на сектор правосуддя загалом, зокрема: юристів, адвокатів, юрисконсультів, викладачів та студентів права та політології, а також представників ЗМІ та політиків. Ми хочемо, щоб вони розуміли всі тонкощі реформи кримінальної юстиції. Це також спосіб подолання стереотипів, які громадськість може мати щодо суддів чи поліцейських, щоби продемонструвати їхній професіоналізм та здатність збагатити дебати. Вони – професіонали і намагаються знайти рішення самостійно, не чекаючи на парламент чи уряд.

Якою, на вашу думку, є ситуація з реформою кримінальної юстиції сьогодні, через 6 років після Революції Гідності?

Є.К.: Реформа кримінальної юстиції – одна з ключових реформ, запроваджених в Україні після Революції Гідності. На мою думку, прогрес є, зокрема, в органах прокуратури, особливо в регіонах, оскільки на центральному рівні політичний вплив зберігається. На місцевому рівні прокурори стали більш незалежними, що надзвичайно важливо. У кримінальних провадженнях багато залежить саме від них (а не слідчих): прокурори підписують усі ключові документи та свідчення, що будуть використані в суді. А от щодо поліції реформа просувається повільніше.

В Україні нарешті формується і стає дієвішою кримінальна політика, зокрема: щодо злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, майнових та політичних злочинів. Наразі Офіс Генпрокурора окреслює нові пріоритети, зокрема, злочини проти здоров’я та злочини проти особи. Звичайно, ми усі хочемо, щоби реформу кримінальної юстиції було завершено. Але, на жаль, є проблема політичної волі та браку ресурсів. Незважаючи на це, за останні 6 років ситуація все-таки змінилась і певного прогресу таки вдалось досягнути.

ЦППР працює над зміцненням верховенства права та урядування в Україні. Як би ви пояснили ці дві концепції ширшій аудиторії?

Є.К.: ЦППР намагається прищепити принципи верховенства права та належного урядування у суспільстві вже протягом 20 років. Крізь призму кримінальної юстиції, «верховенство права» означає належний процес, дотримання відповідних процедур. Якщо ми можемо гарантувати підозрюваним дотримання усіх прав, можемо дотримуватися усіх юридичних процедур і закон відповідає Конституції – ось що таке верховенство права. Ми спостерігаємо дивну реакцію наших партнерів на поняття «права людини», що витікає з тортур чи інших абстрактних категорій. Тому ми вирішили говорити про належний процес права: кожен підозрюваний повинен мати захисника, оскільки такою є процедура.

«Ми повинні усвідомити, що недостатньо призначити керівником правоохоронного органу добру людину з добрим ім’ям» (Євген Крапивін)

Належне урядування – це коли ви будуєте демократичні інституції, не говорячи про осіб. В Україні, на жаль, склалась протилежна ситуація: імена особистостей часто важливіші за самі установи, з якими їх асоціюють. Коли ми ведемо мову про реформи, президента, уряд, парламент, ми завжди говоримо про імена, репутацію тощо. Але ми повинні усвідомити, що недостатньо призначити керівником правоохоронного органу добру людину з добрим ім’ям. На такі посади повинні бути прописані детальні вимоги до кандидатів і оголошено відкриті та прозорі конкурси. Ми не повинні приймати разових рішень, змінювати правила під конкретних особистостей чи під конкретні обставини. Насамкінець, усі повинні дотримуватись однакових правил.

Що б ви сказали тим українцям, які би хотіли долучитись до реформи кримінальної юстиції чи просто зробити свій внесок у процес змін?

Є.К.: Після Революції Гідності кожен громадянин тепер розуміє, що будь-хто може вплинути на державні органи як на місцях, так і на центральні органи влади. З 2014 року було створено багато правових інструментів, що дозволяють громадянам впливати на демократичні інституції. Реформи не є виключною прерогативою політиків, громадянське суспільство також відіграє в них ключову роль.

Щодо сфери кримінальної юстиції, то ми бачимо, що все більше громадян в регіонах долучаються до комісій, конкурсів та інших процедур для відбору чи атестації поліцейських і прокурорів. Запрошую всіх у своїх регіонах перевірити в Інтернеті інформацію про те, як брати участь в цьому демократичному нагляді за діяльністю поліції та прокуратури.