#АгентиЗмін – Христина Мажар, старший інспектор відділу превентивної комунікації
Листопад 02, 2021
«Я досі з усмішкою згадую той день, коли мені зателефонував тато і сказав, що він побачив десь у газеті, що оголошується набір в Донецький юридичний інститут МВС України на факультет ДАЇ. Це був 2013 рік, і я тільки закінчила з відзнакою факультет правознавства технікуму економіки та права. Його слова «доню, подай документи! Це точно твоє. Спробуй» стали доленосними у моєму житті. На той час жінок на факультет ДАЇ майже не брали, це було великою рідкістю, і мені хотілося здолати цей бар’єр. Я наполегливо готувалася до екзаменів, займалася спортом щоб здати нормативи, і так, все вийшло. Саме ця конкуренція з чоловіками тоді в університеті зробили мене більш вольовою, мені довелося наполегливо попрацювати над впевненістю в собі і так я стала тоді першою дівчиною-командиром взводу за все існування цього факультету.
А потім був доленосний 2014 рік, політичні події у нашій країні – Революція Гідності та війна. Мені довелося виїхати з м. Донецька, залишити друзів, знайомих та продовжити навчання в Одеському університеті внутрішніх справ.
Вже у 2018 році мені першою запропонували перейти у відділ превентивної комунікації. Це був новий проект НПУ, де у 2017 року, наказом Міністерства внутрішніх справ була затверджена Концепція запровадження в діяльності органів та підрозділів Національної поліції скандинавської моделі забезпечення публічної безпеки та порядку під час проведення масових заходів. Йшлося насамперед про досвід Швеції та Данії: ці країни першими у світі почали формувати «діалогові» підрозділи поліції.
2014-2017 рік показав що масові заходи в Україні проходять дуже напружено, залучається велика кількість правоохоронців. Також поліцейські, які залучаються на масові заходи, не дуже цікавляться та розуміють проблематику масового заходу. Поява поліцейських на масових заходах одразу підвищувала ступінь агресії до поліції. Саме відсутність діалогу між громадськістю і поліцією була причиною більшості конфліктів. Це стало передумовою для реформування підходу поліції до забезпечення публічної безпеки та порядку.
Перші підрозділи поліції діалогу з’явилися в Києві та Одесі. 10 квітня, 2 та 9 травня 2018 року стали випробуваннями для поліції діалогу, для співробітників підрозділу, більшість з яких пройшли лише теоретичні заняття. Це було ніби «бойове хрещення». І тоді, коли за результатами проведення цих заходів, не було допущено жодних порушень публічної безпеки та порядку завдяки деескалації конфліктних ситуацій, це стало найкращою оцінкою діяльності, наданої суспільством. Громадські активісти визнали, що проект «поліція діалогу» в Одесі повністю виправдав свою ефективність. Крім того, я маю досвід роботи на близько 1000 масових заходах. Тому можна вважати що на сьогоднішній день в Одесі підібрана команда професійних фахівців у своїй області.
Основним завданням поліції діалогу є налагодження комунікації між організаторами заходу та поліцією та сприяння конституційного права громадян на мирне зібрання. Є чотири базові принципи, за якими працює пiдроздiл поліції діалогу: сприяння в проведенні заходів, володіння інформацією, постійна комунікація та диференційований підхід до кожного учасника. Ключове під час акцій – робота з організаторами та формальними й неформальними лідерами всіх рухів. Натовп не є однорідний, там перебувають різні групи людей, до кожної з яких свій підхід. Працiвники пiдроздiлiв поліції діалогу перебувають у натовпі до останнього, максимально розпитують, що люди хочуть отримати за результатами проведеної акції, пояснюють, як цього можна досягти в законний спосіб. Часто людину спершу треба мовчки вислухати, дати виговоритися і тільки після цього розпочинати спілкування.
Специфіка масового заходу така,що навіть незначний на перший погляд масовий захід може перерости в дуже серйозну проблему для всього міста. Наприклад,відключення електроенергії в будинку на Середньофонтаскій .Передумов для грубих порушень публічного порядку не було,мешканці будинку чекали представників РЕС для вирішення проблеми. Очікувалась зустріч та на цьому акція закінчиться. По приїзду працівники ПЕС повідомляють,що не можна включити сьогодні світло,через якусь там технічну помилку.Мешканці виходять та переривають дорогу, щляхом проходження по пішохідному переходу.Здаваласося що проблема одного будинку стає проблемою усього міста.
Цікавий факт що за скандинавською моделлю поліції діалогу до складу груп поліції діалогу мають входити 30% жінок. Вважається що саме жінка в умовах найконфліктніших ситуація може шляхом діалогу знизити накал агресії.Так часто траплялося і на моїй практиці. Коли йде агресивно налаштований натовп відразу,то спершу в діалог вступаю я,потім вже мій напарник.Насправді посмішка та спокійний діалог дають результати.Часто бувало й таке,що самі активісти підходили та казали «Зараз діалог не вийде,буде сутичка» вам треба відійти у сторону.
Згадується ще одна ситуація, вперше коли був введений карантин у 2020 р 9 травня на покладання квітів прийшов один активіст,позиція якого була категоричною щодо носіння масок, ніхто з колег не зміг його вмовити надіти маску.Знаючи його схильність до провокаційних дій,хотілося не накаляти ситуацію, зібралося багато журналістів, інших активістів.Керівництво відправило мене на перемовини.Пророзмовлявши з ним хвилин 15 мені все ж таки вдалося його вмовити надіти маску,навіть більше того зараз буває що він навіть сам підходить та шляхом діалогу вирішуємо інші супутні питання на акціях.
Сьогодні теж трапилась ситуація, приїхали на місце події,ситуація була така що водоканал відключає воду боржникам певного будинку.На місці багато поліції,спец призначенців.Коли дійшла черга до наступного відключення будинку за списком, хазяйка будинку жінка кидається під працюючий трактор та не дає йому проїхати.Ситуація вийшла з під контролю,жінка сказала що буде лежати до тих пір під трактором поки всі не розїдуться з водоканалу.На вулиці було холодно,мокра земля.Я з моїм начальником відділу пророзмовлявши з нею близько годину все ж таки шляхом перемовин вдалося вмовити її вилізти, чим можна сказати врятували їй життя.
Складним фактом в роботі поліції діалогу,це те що ти майже завжди стикаєшся в роботі з агресією,тебе завжди ображують,часто переходять на особистісні образи, я вже не кажу про щоденні прокльони.Це те що іноді задіває, та думаєш про себе,все завтра піду та напишу рапорт у іншу службу працювати. Тому важливо бути в нашому підрозділі дуже дуже стресостійким,вміти себе опановувати та ні в якому разі не зриватися,бо одна помилка з боку перемовника буде коштувати роки налагоджування комунікації з громадськими діячами.
Так вже історично склалося, що працівник поліції у формі викликає агресію у громадян. Тому працівник поліції комунікації заступає на службу у цивільній формі одягу в спеціальному жилеті, на якому зазначено, що він є працівником комунікації-поліції діалогу,без спеціальних спец засобів та зброї.Працівник поліції діалогу завжди на видноті,в його компетенції роз’яснити права та обов’язки громадянина, та повідомить про подальші дії поліції.
Від початку моєї служби й до сьогодні кількість жінок у поліції суттєво змінилася. Коли я тільки прийшла в поліцію, то була єдиною жінкою майже в кожній команді, де працювала. Також вкрай мало було жінок на керівних посадах. Але суспільство міняється, а разом і з ним служба в поліції, заохочуючи все більше жінок долучатися до служби. Я досить тривалий час була єдиною жінкою офіцером у відділі превентивної комунікації.І тільки зараз у 2021 році у секторі ОРУП №1 зявилися ще жінки-перемовники, які на даний час проходять навчальні тренінги.
Я завжди поясню в роботі, що я роблю і для чого, та залучаю людей до всіх етапів процесу. Жінка має створювати атмосферу, щоби спонукати єдність у команді, залученість і свободу думки, щоб кожен відчував, що робить внесок у спільну важливу справу.
Найбільше мене надихають і спонукають рухатись уперед власні перемоги – як особисті, так і професійні. Вірю, що одного дня для когось я теж стану прикладом для наслідування.
– За те, ким я є сьогодні, я цілком і повністю вдячна своїм батькам, які наставили мене на правильний шлях, завжди були поруч і допомагали у найскладніші моменти життя. Крім того, на мене сильно вплинули політичні події у нашій країні – Революція Гідності та війна.
Я не знаю, як віднаходити баланс поміж робочим та особистим. Здається, в мене це не дуже виходить. Батько працює в с/г сфері,мати- кухар, сестра-вчетелька.Всі крім родини, мої друзі – всі з поліції або з громадських діячів. Поліцейська діяльність повністю захопила моє життя.
Навіть моє хобі –це читання,також пов’язано з роботою.Я завжди щось читаю:законодавство,новини,вивчаю нові методи у проведенні переговорів,психологія,наукові фільми з переговорною сферою.Якщо треба зняти стрес,то я йду в зал та займаюся спортом.»
*Позиції, висловлені героями серії #АгентиЗмін, можуть не співпадати з позицією КМЄС. Поділіться власною історією – пишіть нам на stories@euam-ukraine.eu (не більше 500 слів).
