#АгентиЗмін – Борис Грачов, керівник мереж параюристів ГО «Альянс.Глобал»
Листопад 15, 2021
«Моя громадська діяльність почалась із Революції гідності у 2013 році. Мені було лише 18, і події того часу значно на мене вплинули. Під час Майдану я був медиком-волонтером. Там я зустрівся з багатьма представниками громадського сектору, переважно з правозахисниками. На той момент, я ще не знав, чим саме я хотів би займатися — я просто хотів бути корисним своїй країні. Коли у березні 2014 року розпочалася війна на Донбасі, я поїхав на передову, щоб передати нашим бійцям зібрані гроші та одяг. Двічі на місяць, разом з НУО Freedom People я їздив з Києва на передову, щоб відвести зібрані речі нашим бійцям. Те, що я побачив на Донбасі, дуже на мене вплинуло. Саме там я зрозумів, що ми завжди маємо боротися за свободу й демократію. Це цінності, які ніколи не варто сприймати як належне. Також я побачив, наскільки високою може бути ціна, яку доводиться платити людям задля захисту цих цінностей.
Коли мені виповнився 21 рік, я вирішив повернутися з передової до Києва, щоб захищати права ЛГБТ+ спільноти. 2016 року я став соціальним працівником у ГО «Альянс.Глобал». Цю громадську організацію створено 2001 року. Основна мета її діяльності – надання допомоги чоловікам, які практикують секс з чоловіками (ЧСЧ) і мають ВІЛ/СНІД, а також інші хвороби, що передаються статевим шляхом. Із часом організація створила мережу своїх ком’юніті-центрів у багатьох областях України. Поступово наша НУО почала опікуватися не лише питаннями запобігання ВІЛ, але й просувати забезпечення фундаментальних прав і свобод людини, приділяючи особливу увагу включенню ЧСЧ до ЛГБТ спільноти й боротьбі з ЛГБТ-фобією.
Вступ до організації кардинально змінив моє життя, оскільки на той час я ще був членом націоналістичних організацій, що підтримують гомофобні ідеї. Звісно, я знав, що я гей, але вважав, що маю з цим боротися. У мене було багато стереотипів і упереджень щодо ЛГБТ. Безпосередній досвід роботи з представниками ЛГБТ-спільноти відкрив мені очі й змінив мої почуття до них.
2018 року, досягши певного рівня розвитку у цій ГО, я вирішив створити власний проєкт: @paralegals.ua. Коли я працював у громадському центрі, я помітив, що багато відвідувачів стикаються з проблемами у сфері правосуддя. У більшості випадків вони потребували базової юридичної допомоги. В Україні багато організацій надають безоплатну правову допомогу, але здебільшого спрямовують свою роботу на малозабезпечені групи населення й інвалідів, а не представників ЛГБТ+ спільноти. Саме тому ми вирішили створити мережу параюристів, щоб надавати правову допомогу ключовим цільовим групам (ЛГБТ+, а також людям, хворим на ВІЛ, працівникам секс індустрії і наркозалежним).
На сьогодні у нас є дві національні мережі #paralegal. Ті, хто потребує допомоги, зазвичай звертаються до нас через наші сторінки у Фейсбуці або Інстаграмі. Серед наших бенефіціарів і геї, на яких напали на вулиці, і ЛГБТ-підлітки, від яких відмовились їхні релігійні родини… Параюристи, які пройшли спеціальну підготовку, надають первинну правову допомогу у разі порушення прав людини через сексуальну орієнтацію, гендерну ідентичність (#SOGI), ВІЛ-статус, вік тощо. Ми допомагаємо нашим клієнтам подати заяву до поліції, надаємо їм рекомендації щодо інституційних питань, а також співпрацюємо з юристами й адвокатами, які можуть допомогти їм у майбутньому.
Я щиро вважаю, що навіть люди без юридичного досвіду мають допомагати у боротьбі за права ЛГБТ, оскільки це права людини. Стати учасником цього руху досить просто. Політичний аспект залишається наразі основним викликом, оскільки радикальні групи використовують ЛГБТ-спільноту як інструмент для захисту певного бачення України. Але ми не можемо йти на поступки у дотриманні прав людини й завжди будемо їх відстоювати.»
*Позиції, висловлені героями серії #АгентиЗмін, можуть не співпадати з позицією КМЄС. Поділіться власною історією – пишіть нам на stories@euam-ukraine.eu (не більше 500 слів).
