«Створення нового Верховного Суду задаватиме тон майбутнім реформам. Важливо, щоб вони мали успіх»
Січень 31, 2017
Джон Каббон, Старший радник КМЄС з питань судової системи
2 червня 2016 року ВРУ прийняла важливі законопроекти щодо реформування судової системи, що поступово набуватимуть чинності в найближчі місяці та роки. Новий Верховний Суд та нова Служба судової охорони – лише декілька з прийнятих нововведень. На папері, вони повинні зміцнити незалежність судової гілки. Наскільки ж їм це вдасться залежатиме від подальших дій, в тому числі прийняття інших нормативно-правових актів. У цьому інтерв’ю Джон Каббон, Старший радник КМЄС з питань судової системи ділиться власними міркуваннями щодо поточної ситуації та майбутніх викликів.
Розпочнімо з основ. Для чого потрібні реформи? Які основні виклики стоять перед судовою системою України?
Щодо викликів, я б, в першу чергу, виділив незалежність судової гілки влади. Насправді, мені здається, що інші виклики, з якими стикаються працівники судової системи, напряму пов’язані з браком незалежності судової гілки влади, наприклад: корупція, низькі зарплати, брак охоронного персоналу для захисту судів та низькій рівень довіри до судів.
Мені здається, поширене уявлення про те, що велика кількість суддів, але, однозначно, не всі, мають відношення до діяльності, якою їм не слід займатися. Звичайно, така практика вседозволеності була поширеною на початку дев’яностих, коли існуючі структури було поламано, і панувало переконання, що єдиний спосіб добитися чогось – через хабар. Ще більше ситуація ускладнювалась через використання судових практик часів СРСР. Очевидно, в такій ситуації українцям та міжнародній спільноті, що підтримує реформу судової системи, дуже складно розраховувати на ті стандарти незалежності судової гілки, як їм би цього хотілось.
Створити культуру незалежності суддів неможливо в одну мить. Усі судді – люди, але між ними можна створити таку культуру, де панує відчуття того, що пошук фактів та законів відбувається об’єктивно і що закон об’єктивно застосовується до фактів. Це та культура, яку дана реформа якраз і покликана підтримати.
За часів незалежності, в тому числі після Революції Гідності, в Україні було багато спроб реформувати судову систему. У чому полягає важливість прийнятого 2 червня 2016 р. пакету реформ? Чи не повернемось ми до схожих дискусій через кілька років?
Мені здається, важливим досягненням прийнятого Радою пакету реформ є внесення змін до Конституції в частині правосуддя, які майже повністю відповідають рекомендаціям Венеціанської Комісії, органу Ради Європи, до якого входять експерти з конституційного права. Це означає, що Конституція відповідає високим міжнародним стандартам забезпечення незалежності судової гілки влади.
В контексті судової реформи, довго тривали дискусії стосовно того, що, щоб окремі реформи мали успіх, слід вносити зміни до Конституції. Тож нещодавно прийняті зміни закладають підґрунтя для справжньої незалежності судової системи. Звичайно, в майбутньому не обійтись без точкових доопрацювань, але нічого радикального. А це дуже важливо.
Розкажіть, будь ласка, трохи більше про ці зміни.
Внаслідок прийнятих змін, по-новому формуватиметься Вища рада правосуддя, щоби збільшити участь суддів в її роботі та унеможливити або мінімізувати вплив інших гілок влади на судову систему, у тому числі уряду та парламенту. Важливим досягненням є те, що переважно саме органи судової системи тепер відповідають за призначення, звільнення та переведення суддів, навіть незважаючи на те, що наразі, протягом перехідного періоду, Президент має право переводити суддів.
Ще одна важлива зміна, яка заслуговує уваги та відбувається прямо зараз, – формування нового складу Верховного Суду. Це досить радикальна зміна, оскільки існуючий Верховний Суд України та вищі спеціалізовані суди припинять своє існування, натомість їх замінять Велика Палата Верховного Суду та 4 касаційні суди, що разом сформують новий Верховний суд.
Як виглядатиме процедура подання документів кандидатів на посаду судді Верховного Суду?
Діючі судді Верховного Суду України та вищих касаційних судів матимуть можливість брати участь в конкурсі на посади в новому Суді. Як, зрештою, і будь-який інший суддя з мінімум десятирічним стажем, провідні науковці та юристи. Процес відбору нових суддів уже розпочався. Отримавши в листопаді та грудні 2016 р. резюме, Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККС) відібрала 653 кандидатів, що відповідали мінімальним вимогам.
Перелік імен та посад кожного з 653 відібраних кандидатів доступні на веб-сайті ВККС, тож процес відбувається з високим рівнем прозорості, що є позитивним моментом. Серед кандидатів багато суддів, але є й наукові діячі та юристи. З одного боку, важливо забезпечити певну тяглість процесів. А з іншого, хотілося б побачити нові обличчя, не заплямовані минулим, які б мали допомогти сформувати довіру до всієї судової системи.
Письмові тести, що є частиною відбору, пройдуть 16 та 21 лютого, після чого відбудуться співбесіди на основі анкет, у яких міститься інформація про освіту та професійний досвід кандидата. Співбесіди транслюватимуться наживо в Інтернеті, тож можна буде в прямому ефірі спостерігати за їх перебігом.
Якщо, як всі сподіваються, формування нового складу Верховного Суду пройде успішно, це повинно задати тон на майбутнє. В рамках реформи буде сформовано нові апеляційні суди, і усі інші судді повинні будуть пройти спеціальну кваліфікаційну перевірку. На це підуть роки. Чи буде ця реформа успішною буде видно пізніше, але перші кроки, як я вже зазначав, є суттєвими.
Ви згадали про позитивні аспекти процесу реформ, зокрема: більшу незалежність судової системи, більшу прозорість. Чи є інші ділянки, які, на вашу думку, вимагають ретельнішої уваги чи чіткості?
Я вважаю, що забезпечення охорони судів – одна з галузей, яким наразі приділяється недостатньо уваги. З листопада 2015 р., коли в силу вступило законодавство про Національну поліцію України, не існує органу, що б відповідав за охорону судів, що становить суттєві ризики. Запроваджені чинні тимчасові заходи залежать від поліції та національної гвардії, але у них власні пріоритети. Тож, на жаль, рівень охорони судів на даний момент не відповідає бажаному рівневі.
Підвищення рівня заробітної плати працівників судової системи – ділянка, якій уряд приділяє увагу, але доступні для цих цілей ресурси наразі є дуже обмеженими, тож як в кінці кінців буде вирішено цю проблему залишається відкритим питанням. Ще однією проблемою є те, що з різних причин велика кількість суддів пішли з посад протягом останніх місяців.
Суспільство сумнівається як у Вищій Раді правосуддя, так і ВККС, але у мене відчуття, що ми на правильному шляху.
Проте, як я сказав, зміни не відбуваються миттєво, але не можна не помітити певні позитивні зрушення. Напрямок, який не потребує негайного вирішення, але до якого слід буде звернутися в майбутньому, – надто велика кількість органів судового управління.
Окрім Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, є Державна судова адміністрація, яка переважно займається логістикою, але не займається набором та відбором суддів. Також є Рада суддів та Конгрес суддів, які є органами судового самоуправління, на відміну від органів судового управління, які я згадував. Це надто складна структура, на що також звернула увагу і Венеціанська Комісія. Щоб привести її у відповідність, потрібно буде внести чимало змін до законодавства та Конституції. А головним пріоритетом сьогодні повинне бути забезпечення незалежності судової системи.
А як Консультативна місія ЄС допомагає з реформою?
Наша ключова функція щодо судової реформи – стратегічне консультування та координування обміну інформацією в ході реформи між українськими та міжнародними партнерами. Стратегічні консультації, зокрема, включають спостерігання за процесом відбору нового складу Верховного Суду або вивчення досвіду країн-членів ЄС, що може бути корисним нашим українським партнерам. Все залежить від ситуації. Нещодавно, до прикладу, існували побоювання щодо того, як навчати нових суддів Верховного Суду , які раніше не працювати суддями. Тож ми допомагали вивчати аналогічний досвід Кіпру, Ірландії, Мальти та Великобританії, де така практика є більш поширеною. Також ми ділилися досвідом щодо того, як письмові іспити для суддів організовані в деяких країнах-членах ЄС.
Щодо координації зусиль, то, починаючи з вересня минулого року, ми проводимо регулярні наради за участю міжнародних та українських партнерів, забезпечуючи тим самим постійний обмін інформацією про підтримку формування нового складу Верховного Суду, що підтверджує свою користь та дієвість.
