Медіа-тренінг для суддів у Харкові: як досягти кращого балансу між свободою слова та судовою системою
Жовтень 16, 2015
“По-справжньому демократичній країні необхідні і суди, і засоби масової інформації,” — сказала Галина Юровська, суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ, підбиваючи підсумки обговорення на семінарі “Відносини між громадськістю і суддями”, що відбувся в Харкові у середу.
Нещодавно на всіх рівнях судової системи України почали призначати прес-секретарів. Ці “прес-судді” або “судді-речники” мають піклуватися про відновлення звязків судів із громадськістю через залучення ЗМІ та забезпечення доступу громадськості до місць, де чиниться правосуддя. Проект USAID «Справедливе правосуддя» у співпраці з Консультативною місією Європейського Союзу (КМЄС) цього тижня проводять семінари щодо співпраці зі ЗМІ для суддів і співробітників департаментів комунікацій по всій Україні. У середу семінар, що відбувся у одному з готелей Харкова поблизу площі Свободи, зібрав близько 20 суддів і стільки ж співробітників відділів комунікацій, для того щоб підтримати судових речників на початку їх роботи.
Під час семінару судді та прес-секретарі мали можливість попрактикувати основні методи та інструменти зв’язків з громадськістю. Одним з таких інструментів є робота з висловлюваннями. Судді, як правило, використовують спеціалізовану юридичну термінологію з посиланнями на законодавство, яку важко зрозуміти пересічним громадянам. Але, насправді, трохи розуміння журналістської логіки дозволяє суддям формулювати свої повідомлення за допомогою слів, що будуть зрозумілі звичайним людям.
Пані Юровська, вказавши на фундаментальну напругу між свободою слова та намаганнями суду забезпечити справедливе та прозоре судочинство – проблемою з якою щодня стикаються українські судді, намагаючись бути більш відкритими до суспільства, дала гарний привід для цитування у мас-медіа. Ви можете пересвідчитись самі: «По-справжньому демократичній країні необхідні і суди, і засоби масової інформації», — сказала вона. Насправді, більшість, ймовірно, погодиться, що об’єднавши зусилля ці взаємозалежні інституції зможуть досягти більш ефективних результатів та взаєморозуміння. Висловлювання пані Юровської кажуть самі за себе. Немає потреби пояснювати докладніше.
Під час семінару тренери зі зв’язків з медіа були раді поділитися досвідом з суддями: «При підготовці до зустрічі з журналістами, варто подумати над влучними висловлюваннями, що будуть підсумовувати ваші думки та будуть гарними у якості заголовка. Тобто над цитатами», — сказав Сорен Сандерстроп, експерт з комунікацій, виконуючий обов’язки керівника відділу преси та публічної інформації КМЄС.
Окрім розробки гарних цитат, ще одним викликом для суддів та працівників комунікацій є численні спроби пояснити журналістам, чому суди приймають саме такі рішення та як саме ці рішення необхідно інтерпретувати.
Часто пошуки журналістом цікавої історії виливаються у те, що він скорочує цитати судді. І, залишивши процесуальні і судові деталі, які так важливі для судді у забезпеченні чесності та справедливості – журналіст ризикує взагалі втратити головний зміст. Для того, щоб уникнути таких ситуацій, суддя має заздалегідь готуватися до розмови з журналістами, думаючи над контекстом та короткими, легкими для розуміння шляхами донесення суті складних питань.
Ставлення ЗМІ до висвітленні новин судів дратує суддів, але з іншого боку вони використовують ЗМІ для того, щоб створити необхідні звязки з суспільством і пояснити важливість і необхідність судів для всього населення
«Таким чином, свобода слова та доступ до суду знаходяться у постійній напрузі. Демократія вимагає цієї напруги, щоб забезпечити чесність з боку обох сторін. І не уникаючи важкої роботи, це змушує засоби масової інформації та суди співпрацювати», — сказав один з американських експертів пан Девід Ремондіні, тимчасовий виконавчий директор відділу державної судової адміністрації Верховного Суду Індіани.
Інформаційне середовище, у якому ми всі працюємо зараз, є результатом українського сьогодення. Лише деякі журналісти мають навички та знання, що необхідні для інтерпретації професійної лексики суддів. У той же час деякі українські судді мають погану репутацію, сформовану багаторічним ігноруванням та і відсутністю етичного ставлення до представників ЗМІ. Зазвичай журналісти прагнуть сенсацій і судді відчувають себе загнаними у кут і змушені захищатися.
Необхідно відзначити, що Наталя Петрова, заступник директора Проекту USAID «Справедливе правосуддя» сказала: «Існує досить багато способів відновлення відносин та забезпечення кращого балансу між свободою слова та функціонуванням системи правосуддя в країні. І альтернативи цьому немає. Суди в Україні зрозуміли, що вони повинні бути більш відкритими та навчитися працювати зі ЗМІ. І це хороша новина, тому що це дає всім нам шанс відновити довіру до судової системи».
