Робочі візити зі стратегічною метою: КМЄС та українські парламентарі оцінюють інтегроване управління кордону з Румунією
Квітень 22, 2024
Незважаючи на виклики, що постали через неспровоковану військову агресією з боку Росії, стратегічне прагнення України щодо вступу в ЄС залишається незмінним. Виконання необхідних для цього критеріїв вимагає проведення комплексних реформ і гармонізації національного законодавства зі стандартами ЄС.У цьому контексті важливу роль відіграє Інтегроване управління кордонами (ІУК).
Кордон України з країнами-членами ЄС має ключове значення задля сприяння торгівлі та захисту людей. Відтак підтримувати й контролювати переміщення людей, товарів та транспорту критично важливио, особливо в контексті війни.
Стратегія інтегрованого управління кордонами є важливою, коли йдеться про прагнення України інтегруватися в ЄС. Ця Стратегія, доповнена у 2021 році, має забезпечити можливість України охороняти зовнішні кордони ЄС зі своєї території після досягнення повноправного членства в ЄС. «Враховуючи європейську та євроатлантичну інтеграцію України ключовим результатом Стратегії інтегрованого управління кордонами є готовність та спроможність захищати зовнішні кордони ЄС у межах державного кордону України», – зазначено в документі.
Консультатива місія ЄС (КМЄС) в Україні підтримує розробку та впровадження Стратегії ІУК разом з українськими партнерами. Наскільки вона актуальна та дієва на практиці, особливо в умовах воєнного часу, регулярно оцінюється. Задля цього Місія організовує спільні робочі візити з Комітетом з питань інтеграції України до ЄС та іншими зацікавленими сторонами безпосередньо до пунктів пропуску, де стратегічні плани власне втілюються в реальність. Крім того, такі поїздки сприяють парламентському нагляду.
Протягом 15-16 квітня відбувся вже третій такий візит. Делегація, до якої увійшли представники КМЄС, члени профільного Комітету ВР та представники місцевої влади, побувала на українсько-румунській ділянці кордону. До цього аналогічні поїздки було здійснено на ділянки кордону з Угорщиною, Словаччиною та Польщею. Основна мета в тому, щоб особисто отримати інформацію про виклики та можливості в контексті покращення прикордонної інфраструктури, зрозуміти перспективи процедур спільного контролю та оцінити виконання попередніх рекомендацій Комітету.
Очікування VS Реальність
Наразі між Україною та Румунією діє п’ять автомобільних та один поромний пункти пропуску. З них лише три використовуються для пропуску вантажних автомобілів, що в сукупності можуть оформити близько 600 вантажівок на добу.
Першою зупинкою делегації був не так давно відкритий пункт перетину «Дяківці-Раковець». Транспортний потік тут помірний, є усі необхідні інфраструктурні зручності. Прикордонники та митники продемонстрували візитерам обладнання, яке застовоують під час контрольних процедур. А ще зауважили, що на даний час не мають сканерів для вантажівок. Через певні особливості інфраструктури на румунській стороні рух через пункт пропуску дозволено лише транспортним засобам вагою до 3,5 тонн.
Наближаючись до найбільшого пункту пропуску на українсько-румунському кордоні – Порубне-Сірет, можна було помітити відсутність кілометрових черг із вантажівок. А це було проблемою тут доволі тривалий час. Впровадження системи “Електронна черга” змінило ситуацію. Тепер водії можуть заздалегідь реєструватись в електронній чері, і замість того, щоб чекати кілька днів перед пунктом пропуску, вони приїжджають лише тоді, коли настає їхня черга. Але проблема ще не вирішена повністю.
Незважаючи на мальовничі краєвиди Буковини на шляху до фінальної зупинки візиту, реальність на місці дещо контрастувала. Проблеми із дорожньою інфраструктурою можна було помітити ще задовго до пункту пропуску «Красноїльськ-Вікову де Сус». А довга черга вантажівок означала, що на цій ділянці не використовується система електронної черги. Пункт перетину призначений лише для автомобілів та повернення порожніх вантажівок.
Відкриті обговорення та подальші переспективи
Відвідавши українсько-румунські пункти пропуску, наступного дня члени делегації зібралися в історичному Мармуровому залі Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Тут відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради з питань євроінтеграції, на якому відбулися відкриті дискусії серед українських народних депутатів, а також представників уряду, державних відомств, місцевої влади, громадянського суспільства та міжнародних партнерів.
Мора О’Салліван, заступниця Голови КМЄС в Україні, підкреслила значущий внесок Місії у сфері інтегрованого управління кордонами на цій ділянці: «Серед наших досягнень – сприяння відкриттю двох нових пунктів пропуску, впровадження двох пілотних проєктів та розробка комплексної стратегії для Плану обшаштування прикордонної інфраструктури уздовж українсько-румунського кордону. Ця стратегія, затверджена урядами України та Румунії, є важливою віхою в нашій спільній роботі».
Представники ключових суб’єктів ІУК в Україні — Держприкордонслужби та Держмитслужби — поінформували учасників засідання про стан та виклики реалізації Національної стратегії ІУК. Захід став чудовою нагодою, щоб одразу ж вирішити питання, котрі вимагають координації міжвідомчих зусиль.
Заступник міністра закордонних справ України Олександр Кава так охарактеризував поточну динаміку транскордонної торгівлі: «У зв’язку із ситуацією на польській ділянці товарообіг на кордоні з Румунією значно перевищує показники на українсько-польському кордон. А це близько 70% від загального обсягу товарів, у тому числі через румунські порти. Така ситуація підкреслює потребу в надійній прикордонній інфраструктурі».
Голова Комітету Верховної Ради України з питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила на важливості ефективного функціонування кордону. «Під час війни кордон для нас має вирішальне значення. Ділянка з Румунією стала особливо важливою після того, як виникли проблеми на інших кордонах з країнми ЄС. Разом з тим, попри збільшення кількості пунктів пропуску, досі залишається чимало викликів».
Після предметних обговорень та вражень, після візиту на пункти пропуску, Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції до ЄС сформулює свої рекомендації щодо Стратегії інтегрованого управління кордонами, а також стосовно розвитку та модернізації пунктів пропуску на кордоні з Румунією.
Підтверджуючи незмінну підтримку Місії українських відомств, залучених до ІУК, Мора О’Салліван підкреслила, що «зараз, як ніколи, надзвичайно важливо адаптувати та оновлювати наші стратегії, щоб вони відображали нові цілі та вимоги європейського інтегрованого управління кордонами, а також ефективно реагувати на зміни в політичному та безпековому середовищі України».
