Екоцид в Україні не залишиться безкарним. «United for Justice. United for Nature»
Жовтень 25, 2023
Росія використовує знищення довкілля, як зброю у війні проти України.
Цей факт неможливо сприймати, як супутню шкоду. В українському законодавстві це злочин, і він має назву «екоцид». Наслідки є руйнівними, масштабними та довготривалими.
Екоцид має міжнародне правове визначення, яке, можливо, буде включено як додаткове положення до статті 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Тож, екоцид означає «незаконні або безпідставні дії, вчинені з усвідомленням того, що існує значна ймовірність серйозної, широкомасштабної або довгострокової шкоди навколишньому середовищу, завданої такими діями».
Руйнування Каховської дамби є прикладом спільного страждання України, адже довкілля не має кордонів.
Пряма та непряма катастрофічна шкода навколишньому середовищу заподіюється вище та нижче за течією, включаючи масштабне забруднення Чорного моря нафтою, осадами, пестицидами, сміттям та хімікатами. Було знищено живі організми, середовища їх існування та величезне різноманіття дикої природи, що призвело до страшної втрати біорізноманіття та завжало шкоди екосистемам по всій Україні.
Усе це має реальні наслідки для зміни клімату та руйнівніий побічний вплив на продовольчу безпеку по всьому світові, оскільки Україна є великою сільськогосподарською державою, яка відіграє ключову роль на ринках зерна та харчової олії.
Україна є першопрохідцем у розслідуванні таких злочинів, намагаючись притягнути до відповідальності винних у екоциді. Консультативна місія ЄС (КМЄС) в Україні, посилаючись на свій поточний мандат, робить власний внесок у ці колективні зусилля, підтримуючи розслідування та судове переслідування міжнародних злочинів.
У цьому контексті Місія відіграла ключову роль у проведенні конференції “United for Justice. United for Nature”. Захід, що проходив у Києві 20-21 жовтня став першою спробою покращити міжнародну правову архітектуру проти екологічних злочинів.
Конференція, організована Офісом Генерального прокурора України та Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, зібрала провідних експертів та людей, котрі приймають важливі рішення по всьому світу, аби підвести підсумки чинного законодавства, науки та економіки щодо відповідальності за шкоду довкіллю у воєнний час. Це також дозволило використати зростаючу практику як у кримінальній, так і в цивільній сферах щодо норм, стандартів, методів і відповідальності.
Як зазначив Генпрокурор України Андрій Костін, Україна є першою державою, яка розслідує злочини проти довкілля як воєнні злочини.
Відкриваючи конференцію, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль наголосив на кінцевій меті таких спільних зусиль – щоб наступне покоління могло жити в мирі та стабільності.
Серед спікерів та учасників заходу були представники Міжнародної робочої групи високого рівня щодо екологічних наслідків війни, створеної Офісом Президента України, Програм ООН, представники інституцій Європейського Союзу, Міжнародного кримінального суду, Консультативної групи з питань найтяжчих міжнародних злочинів, та низка інших відомих експертів.
Колишня віце-прем’єр-міністерка і колишня міністерка закордонних справ Швеції Марго Вальстрьом у своєму виступі нагадала про три основні завдання згаданої Робочої групи, де вона півголовує: оцінка шкоди, якої уже зазнало довкілля в Україні, притягнення винних у скоєнні цих злочинів та, власне, відновлення природного середовища та екосистем після завершення бойових дій. «Доля України – це наша доля», – зазначила Вальстрьом, підкресливши, що Україна «бореться з ворогом заради всього світу».
«Росія, схоже, бажає відверто використати величезну шкоду довкіллю, як тактику у своїй війні проти України», — сказав Голова місії КМЄС в Україні Рольф Холмбо під час вступної промови. Він розповів, що мав нагоду «на власні очі побачити величезні труднощі, з якими стикається Україна через постійну шкоду, що завдається навколишньому середовищу України».
Залучення «United for Justice. United for Nature» спрямоване на те, щоб врешті притягнути винних у екоциді в Україні та інших державах до відповідальності та запобігти вчиненню таких злочинів у майбутньому. Щоб ніхто більше не міг називати «супутньою шкодою» те, що є воєнним злочином під назвою «екоцид».
