Роль інформаційних технологій у реформуванні сектору цивільної безпеки України
Червень 25, 2019
У рамках підтримки органів сектору цивільної безпеки України Консультативна місія Європейського Союзу (КМЄС) надає стратегічні рекомендації і практичну допомогу стосовно питань інформаційно-цифрових технологій (ІТ). Інформаційні технології істотно впливають на ефективність роботи правоохоронної і судової системи, отже, і на безпеку громадян у цілому. ЄС є одним із головних міжнародних донорів в Україні. Понад 50% найбільших проектів ЄС в Україні частково або повністю зосереджено на ІТ. Юрій Чумак, експерт з питань управління інформаційно-комунікаційними технологіями (ІКТ) КМЄС, пояснює, чому ІТ мають таке велике значення для процесу реформування в Україні.
– Отже, чому цифрові технології настільки важливі у наш час?
– Важливість цифрових технологій у нашому житті зростаєщодня. Ми живемо в цифровому світі, де цифрові технології використовуються скрізь — і в бізнесі, і в державному секторі, і в повсякденному житті. Будь-який новий проект безсумнівно використовує сучасні розробки в області ІТ. Наприклад: мобільні технології (смартфони, планшети, ноутбуки), «хмарні» обчислення, цифровий підпис, чатботи, обробка природної мови, Mobile ID, «інтернет речей» і штучний інтелект. Ці та інші цифрові технології суттєво змінили наше життя.
– Новообраний Президент України Володимир Зеленський каже, що він мріє про «державу у смартфоні». Чи можуть громадяни очікувати радикальних змін у сфері використання ІТ за президентства пана Зеленського?
– Процес впровадження сучасних ІТ-рішень у державних установах є складнішим, ніж здається на перший погляд. Нам потрібні креативні спеціалісти в цій сфері з глибоким знанням сучасних технологій і розумінням потенціалу їх подальшого розвитку. Крім того, до впровадження будь-яких технологій нам слід зрозуміти потреби громадян в «електронних» послугах, які держава повинна надавати. Зараз існує низка ключових вимог у цій сфері: вся інформація має бути цифровою й доступною через єдиний інтерфейс користувача або так званий «цифровий помічник». Крім того, інформація має бути захищеною та надаватися якнайшвидше в потрібний час і в потрібному місці. Такий самий підхід застосовується і до цивільного сектору безпеки. Зокрема, для ефективного виконання своїх обов’язків прокурорам, слідчим й поліцейським слід мати доступ до зібраної в одному місці інформації. Це не обов’язково означає, що всі інформаційні бази державних органів мають бути фізично централізованими. Це означає, що вони повинні легко інтегруватися або бути, як то кажуть, “інтероперабельними”.
– Чи готова Україна до впровадження ІТ в державних органах в рамках інституційної реформи?
– Незважаючи на виклики у сфері врядування, які Україні ще слід подолати, з точки зору інформаційних технологій Україна перебуває у дуже вигідному становищі завдяки кільком факторам, одним із яких є наявність висококваліфікованих ІТ-спеціалістів на ринку.Україна є світовим лідером (за показником на душу населення) у галузі ІТ-аутсорсингу та ІТ-аутстаффінгу. Іншими факторами є широке використання Інтернет та мережевих технологій, високопродуктивних і недорогих процесорів і систем зберігання даних, високий рівень зрілості ІТ-розробок завдяки широкому спектру вже розроблених програмних платформ і бібліотек. Тому немає потреби розробляти нові ІТ-продукти з нуля, що дозволяє значно прискорити процес розробки та впровадження й мінімізувати можливі помилки.
– Тож, яким буде «золотий стандарт в ІТ» для державних установ?
– Слід пам’ятати, що жодних «найкращих міжнародних практик» у сфері ІТ просто не існує, оскільки цифрові технології розвиваються з шаленою швидкістю.Багато нещодавно запроваджених нових технологій уже не використовуються, оскільки на ринку з’явилися дешевші альтернативи, і саме тому довгострокове планування та реалізація в ІТ не працюють, натомість слід використовувати так званий «agile» (гнучкий) підхід – короткострокове планування, постійне тестування і змінювання, перегляд результатів тощо. Також слід сказати, що на зміну процесоорієнтованому підходу приходить новий, що керується даними, а сучасні ІТ-продукти не лише автоматизують вже існуючі процеси, але й створюють нові послуги та бізнеси. Теоретично, все це дозволяє українським державним установам швидко запровадити нові цифрові послуги, які раніше не були доступними.
Окремо, ми також повинні сказати про технології штучного інтелекту (AI), які стали каталізатором широкого використання цифрових технологій. AI – це набір комп’ютерних технологій, що автоматизують завдання, для виконання яких потрібен інтелект (наприклад, розпізнавання образів і зображень, прогнозування подій, гра в шахи, та інше). Широке застосування цих технологій дозволить значно покращити рівень цивільної безпеки в найближчому майбутньому. Застосування технологій штучного інтелекту матиме надзвичайний вплив у таких сферах сектору цивільної безпеки: розпізнавання фото, обличчя, номерних знаків транспортних засобів, прогнозування злочинів. А у сфері кримінального аналізу технології штучного інтелекту дозволять виявляти характерні аналогії та незначні зв’язки у великому обсязі різноманітної цифрової інформації. Запровадження сучасних цифрових технологій може значно покращити результати й ефективність роботи сектору цивільної безпеки України. Окрім цього, такі технології можна запровадити дуже швидко впродовж двох років.
– Тож яким чином ЄС може надавати найефективнішу підтримку в сфері ІТ українським державним установам?
– Більшість проектів, що фінансуються ЄС, є дорогими й трудомісткими, тому дуже важливо проводити ретельну оцінку ІТ. Наприклад, під час проекту «Функціональна оцінка ІКТ», який реалізовувався у листопаді-грудні 2018 року, експерти КМЄС оцінили ключові процеси й функції МВС України та трьох правоохоронних органів системи міністерства з точки зору ІТ. Це допомогло виявити ключові недоліки й надати рекомендації щодо того, як найефективніше підтримувати реформи у сфері ІТ. Рекомендації КМЄС стали основою для подальшої розробки пакетів підтримки проекту «PRAVO-Police», що фінансується ЄС, зокрема, підтримки створення надійної ІТ-інфраструктури для Національної поліції України. Серед конкретних сфер, де експерти КМЄС визначили необхідність впровадження сучасних ІТ-рішень: кримінальні розслідування, зокрема, електронне управління кримінальними провадженнями; управління персоналом; управління біометричними даними; безпека на дорогах; ситуаційні центри та кримінальний аналіз. Впровадження сучасних ІТ-рішень допоможе значно покращити роботу вищезазначених напрямків.
– Що ще зробила КМЄС для підтримки ІТ у секторі цивільної безпеки?
– Кваліфікована й досвідчена команда є ключовим фактором успіху будь-якого проекту, і ІТ-проекти не є винятком. Але, хоча фахівців у сфері ІТ в Україні багато, заробітна плата у державних органах не може конкурувати з грошима, які ці експерти можуть заробити в приватному секторі. Тому важко знайти бажаючих працювати у державному секторі, і рівень мотивації серед ІТ-персоналу у державних установах є низьким.
З 2017 по 2019 р. КМЄС надавала практичну підтримку шляхом підвищення кваліфікації ІТ-фахівців сектору цивільної безпеки. Понад 300 експертів Національної поліції, Міністерства внутрішніх справ, Державної прикордонної служби і Генеральної прокуратури України успішно пройшли навчання із сертифікованими тренерами компаній, які акредитовані провідними постачальниками послуг ІТ (Oracle, Cisco, Microsoft, тощо). У рамках цього навчання вони зосередилися на таких сферах ІТ:кібербезпека, розробка програмного забезпечення, сучасне управління проектами, конфігурування й обслуговування ІТ-систем, керування ІТ та надання ІТ-послуг. Усі учасники успішно пройшли тести й отримали сертифікати. КМЄС і надалі продовжуватиме надавати стратегічні рекомендації і практичну підтримку сектору цивільної безпеки України у сфері ІТ.
