Інтегроване управління кордонами: інтерв’ю з Керівником компоненту з питань реформування сектору цивільної безпеки Брайаном Річардом
Вересень 08, 2017
5 вересня 2016 року набрав чинності План заходів щодо реалізації Концепції інтегрованого управління кордонами (КІУК). 31 серпня Кабінет Міністрів України ухвалив відповідне рішення. З метою підвищення ефективності роботи відомств, що здійснюють правління кордонами відповідно до кращих європейських практик, Консультативна місія ЄС в Україні (КМЄС) надала стратегічні консультації щодо Плану заходів.
КІУК – система, що сприяє транскордонній та міжвідомчій координації та співпраці. Імплементація цієї концепції допоможе Україні покращити безпеку на кордонах та виконати міжнародні зобов’язання, у тому числі пов’язані з лібералізацією візового режиму. Керівник компоненту з питань реформування сектору цивільної безпеки Брайан Річард пояснює в інтерв’ю основні принципи КІУК та її переваги.
На будь-якому кордоні важливо запобігати незаконній діяльності і водночас сприяти торгівлі. Чи існує певний конфлікт між цими цілями?
Не обов’язково. Безпеку на кордонах можна покращити, сприяючи вільному потоку товарів та пересуванню людей. За умови правильної імплементації, нещодавно прийнятий План заходів щодо КІУК сприятиме як стабільності в державі, в регіонах, так і економічному зростанню. По суті, КІУК визнає, що окрема країна, тим паче – окреме відомство в країні, не зможе самотужки впоратися з державними, регіональними та глобальними викликами міграції, сприяти торгівлі та протидіяти транскордонній злочинності. Важливою є співпраця. Також, згідно з КІУК, ресурси не є невичерпними та повинні використовуватись за цільовим призначенням.
Що на практиці означає термін «цільові ресурси»?
Одним із способів ефективного розподілу ресурсів є усвідомлення та врахування усіх ризиків, загроз і відповідне реагування на них. Для прикладу: ви можете витрачати 3 години, ретельно перевіряючи кожен сімейний автомобіль, що перетинає кордон. Однак, це буде неефективним використанням ресурсів, дратуватиме людей та створюватиме негативне враження про країну. Найпоширенішою практикою є оцінка загроз. Якщо ви, наприклад, помітили, що транспортний засіб регулярно їздить маршрутом підвищеного ризику, то варто, напевно, звернути на нього увагу. Патрулювання кордонів на суші чи в морі – дороге «задоволення», тож потрібно подбати про ефективне використання бюджетних коштів, наприклад, розподіляючи обладнання одночасно між відомствами.
Аби протистояти загрозам та визначати ризики необхідно обмінюватися інформацією між країнами та відомствами. Інформацію про машину, яку я згадав вище, що регулярно їздить маршрутом підвищеного ризику, можна отримати з різних джерел. Це одна з причин, чому посилення співпраці та координації є ключовим фактором для КІУК. На жаль, сприяти обміну інформації не завжди легко через поняття що саме в інформації є сила. Але для захисту кордонів обмін інформацією – надзвичайно важливий , це також допомагає протидіяти корупції.
Хто задіяний в українській Концепції інтегрованого управління кордонами?
Є як державні, так і недержавні структури. З боку держави, головними учасниками КІУК є Держприкордонслужба та Державна фіскальна служба. Однак їх успіх залежить від співпраці з іншими відомствами: Національною поліцією, Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки, Міністерством охорони здоров’я, а також морськими відомствами, ветеринарною та фітосанітарною інспекціями. Однією з наших пропозицій, яку, сподіваємось, буде реалізовано в майбутньому, є створення в Україні міжвідомчого комітету для обговорення питань, пов’язаних з управлінням кордонів. Наприклад, дублювання компетенцій і функцій відомств. Цей комітет мав би співпрацювати з парламентарями, які би за потреби вносили необхідні зміни до законодавства.
Недержавні структури, серед яких митні брокери та транспортні компанії, є посередниками між державними відомствами, товарами, що потрапляють в країну, та споживачами. Вони повинні грати важливу роль у боротьбі з корупцією, та, на превеликий жаль, надто часто самі є проблемою. Громадськості відведена своя роль: як і у випадку взаємодії поліції з громадою, найкращим способом побороти незаконну діяльність — завоювати довіру населення. Наскільки мені відомо, в ДПСУ працює гаряча лінія на яку можна повідомити про випадки корупції, але не про інші випадки незаконної діяльності.
Що, на вашу думку, повинне стати пріоритетом для Україні для вдосконалення управління кордонами?
Я вже зазначив, наскільки важливою є оцінка ризиків та загроз, тож я би назвав це пріоритетом. Корисною була би також узагальнена практика обговорення між відомствами проблем управління кордонами, зокрема через міжвідомчу комісію. Координація та співпраця є вирішальними факторами на усіх рівнях.
Розподіл повноважень між різними відомствами – ще одна важлива ціль. Іноді відомства змагаються між собою, що призводить до неефективності. Так, мені відомо про перевірки, що мали тривати не більше 20 хв., але проводилися протягом двох годин через відсутність розподілу повноважень або змагання між відомствами. Доречно розширити повноваження ДПСУ щодо розслідувань, які вони могли би проводити ближче до джерел ризиків.
Насамкінець, як і у випадку з багатьма державними відомствами, потрібно працювати над професійними компетенціями співробітників ДПСУ. Управління персоналом – одна зі сфер, в якій КМЄС надає підтримку ДПСУ через тренінги. Так, 14 вересня для керівництва ДПСУ ми проведемо в Києві тренінг з підвищення лідерських якостей. Крім того, місія проводить для прикордонників тренінги зі стратегічних комунікацій, заохочуючи їх до прозорості, як до важливої складовою процесу демократичних реформ та, вочевидь, вирішальній для обміну інформацією.
Як би ви загалом прокоментували План заходів щодо КІУК?
Ми раді, що більшість наших коментарів до Плану заходів було враховано. В майбутньому, звичайно, повинно бути більше ясності щодо джерел фінансування його імплементації. Наші українські партнери запевняють нас, що це буде закріплено окремим документом. Планом охоплено 2016 – 2020 рр., що є досить тривалим періодом, на відміну від більш сфокусованого часу імплементації. Загалом План заходів – це ознака досягнення Україною прогресу в реалізації КІУК, тож Консультативна місія ЄС продовжуватиме проводити тренінги, надавати консультації та іншу підтримку нашім партнерам.
