Стратегія з прав людини України: чи принесе вона реальні зміни?
Квітень 21, 2021
Старша радниця КМЄС з питань прав людини та меншин Анна Лаззарі з Італії відповідає на кілька запитань про нещодавно прийняту Національну стратегію з прав людини та про те, що це може означати для громадян.
Коли було прийнято останню редакцію стратегії з прав людини та яке це має значення?
Чинну Національну стратегію з прав людини (НСПЛ, Стратегія) було затверджено Президентом України 24 березня 2021 року. У ній окреслено ключові проблеми з дотриманням прав людини в Україні та закріплено зобов’язання влади вирішувати їх. Стратегія буде реалізовуватись згідно з міжнародними стандартами та в контексті Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. НСПЛ – це юридично обов’язковий документ для усіх рівнів влади. Протягом 2021-2023 рр.. КМЄС слідкуватиме за її дотриманням, особливо правоохоронними органами та органами прокуратури.
На який орган влади покладено відповідальність за реалізацію Стратегії?
Уповноваженим органом є Кабінет міністрів України. Незабаром повинен бути прийнятий План заходів з реалізації НСПЛ, де буде чітко визначено сфери відповідальності. Міжнародні організації також сприятимуть реалізації Стратегії. Передбачається ретельний аналіз результатів, адже Міністерство Юстиції збиратиме дані про реалізацію та раз на півроку звітуватиме перед Кабміном та Президентом України.
Як громадяни зможуть побачити, що Стратегія реалізується? Як це вплине на їхні життя?
Права людини – це сфера, що торкається кожного в Україні. Імплементація та дотримання міжнародних стандартів у цій сфері робить суспільство демократичнішим, рівнішим, прозорішим, чеснішим та приносить мир. Проте, щоб відчути ці зміни потрібен час. У Стратегії містяться конкретні стратегічні цілі та індикатори, а також закладено основи політик, дорожніх карт, планів заходів, законодавчих змін та конкретних дій уповноваженими органами влади.
Наприклад, зміни в законодавство щодо заборони тортур та жорстокого поводження, щодо захисту персональних даних, процедур проведення слідчих дій, збору доказів та практичних заходів щодо встановлення реєстрів затриманих та узятих під варту осіб є конкретним прикладом захисту затриманих. Забезпечення того, щоб підрозділи поліції діалогу, що працюють як частина сил забезпечення громадського порядку під час мирних зібрань, захищали права громадян. Нам приємно бачити ці конкретні кроки, і ми з оптимізмом дивимось на їх реалізацію в недалекому майбутньому.
Та чи не повторюється історія? Хіба п’ять років тому не було подібної Стратегії? Чим все завершилось та чим ця Стратегія інша?
Все правильно, це – не перша стратегія. КМЄС надає підтримку в розробці стратегій ще з 2015 року. Нова Стратегія – це продовження тривалішого процесу, і цього разу вона ще комплексніша. Нам особливо приємно бачити, що в НСПЛ прописано чіткіші індикатори, а також передбачено систему аналізу та оцінки. Основна мета стратегії – її виконання та досягнення результату. Зараз для цього є більше передумов, ніж раніше.
Щодо наповнення, то нова НСПЛ краще відображає потреби суспільства, зокрема, враховуючи такі питання, як: дискримінація, гендерна рівність, протидія та запобігання злочинам на ґрунті ненависті, домашнє насильство, вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб та національних меншин.
Розкажіть, будь ласка, детальніше про роль КМЄС у НСПЛ та як вона змінюватиметься в майбутньому.
У процесі розробки нещодавно прийнятої Стратегії КМЄС надавала консультації в сферах, що належать до мандату місії, зокрема: право на життя, заборона тортур, жорстокого, нелюдського та принизливого ставлення, право на чесний суд, верховенство права, свобода мирних зібрань, заборона дискримінації та з гендерних питань.
Через стратегічні консультації ми дбаємо про те, щоб НСПЛ відповідала міжнародним стандартам та кращим європейським практикам. Окрім того, ми надавали консультації щодо індикаторів та критеріїв оцінки реалізації НСПЛ. У даний момент ми допомагаємо розробляти план заходів з реалізації Стратегії. Незабаром ми допомагатимемо правоохоронним органам та органам прокуратури з імплементацією їхніх зобов’язань в рамках Стратегії. Ми робимо це через стратегічні консультації, але також надаємо практичну підтримку через різноманітні проекти у тісній співпраці з європейською та світовою спільнотою.
Чи вдалою, на вашу думку, є чинна Стратегія?
Так. Попри численні виклики, пандемію, скрутне економічне становище та діючий конфлікт на сході країни, ми задоволені НСПЛ. Це – чудова основа для того, щоби показати результат та, тим самим, покращити ситуацію з дотриманням прав людини в Україні. Звичайно, з часом Стратегію буде допрацьовано, адже завжди є місце для вдосконалення, але наразі потрібно повністю зосередитись на реалізації того, що маємо зараз.
Як ви оцінюватиме реалізацію нової Стратегії в майбутньому?
До кожного з 27 пріоритетних напрямків є набір індикаторів, завдяки чому можливо виміряти імплементацію документу. Оцінку імплементації НСПЛ робитимуть і держава, і громадянське суспільство, і міжнародні організації. Раз на півроку у нас буде можливість офіційно звертати увагу на виявлені проблеми та надавати консультації. Така система є надзвичайно прозорою та ефективною.
Що вас турбує в реалізації Стратегії?
НСПЛ – це амбітний документ. Зрештою, уповноважені органи повинні мати на його реалізацію і ресурси, і бажання. Ми тісно слідкуватимемо за цим у секторі цивільної безпеки, зокрема, у правоохоронних органах, та повідомлятимемо відповідні відомства у разі виявлення яких-небудь прогалин.
Чи є у вас аргументи для скептично налаштованої частини суспільства в Україні, що переконана, що такі стратегії – не що інше як окозамилювання та політика, і які не збираються змінювати свої звички?
Для того, щоб досягнути відчутних змін, потрібні політичні зобов’язання, візія та лідерство. У Стратегії все це є: визначено уповноважені органи та прописано конкретні кроки. Отже, перший крок зроблено. Але, звичайно, якщо її не втілювати в життя, НСПЛ буде не більше, ніж звичайним папірцем.
Але є, як мінімум 2 дві причини зберігати оптимізм. По-перше, за наповненням НСПЛ є справді чудовою. У ній містяться потужні інструменти для аналізу та вимірювання реалізації. По-друге, багато чого вже відбувається. Поки розроблялась Стратегія, ми мали можливість співпрацювати з різними правоохоронними відомствами, міністерствами та парламентськими комітетами щодо законодавчих ініціатив, операційних концепцій та деяких технічних нюансів, у тому числі щодо Реєстру засуджених та узятих під варту осіб. Багато з того, що передбачено виконати в рамках НСПЛ, уже виконується.
Вище керівництво підтримує Стратегію. Тож тепер маємо шанс втілити все в життя. Бачачи конкретні результати, скептики починають вірити. Разом ми можемо покращити в Україні ситуацію з дотриманням прав людини та наблизити країну до Європи.
