Проєкт #ТІЩОЗМОГЛИ навчає гендерної культури школярів, ліцеїстів та гімназистів
Жовтень 23, 2020
У черговій публікації із серії #АгентиЗмін Консультативної місії ЄС в Україні (КМЄС) спілкуємось з авторкою грантового проєкту #ТІЩОЗМОГЛИ, присвяченому гендерній рівности та гендерній інтеграції. Придумала та реалізовує проєкт курсантка п’ятого року навчання гуманітарного факультету Національної академії Національної гвардії України (НАНГУ) Христина Бойчук. У інтерв’ю Христина розповідає як власне про перемогу проєкту в конкурсі, що проводився за фінансової підтримки Європейського Союзу (ЄС) в рамках проєкту «Центр гендерної культури як платформа для розширення прав і можливостей жінок і молоді», так і про просування ідей гендерної рівности та гендерної культури серед курсантів та ліцеїстів Харкова та области, а також ділиться планами на майбутнє.
Розкажіть, коли вас зацікавила гендерна тематика та чому?
Христина Бойчук: Більше цікавитись темою гендерної рівности та гендерної культури я почала задовго до участи в конкурсі – коли мене обрали капітаном команди на тематичний конкурс. Тоді я настільки заглибилась в цю тематику, що продовжила розвивати її і після того. Через активну участь у різноманітних заходах щодо гендерної інтеграції під егідою департаменту освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації (ХОДА) одного разу я потрапила на екскурсію в музей жіночої та гендерної історії Центру гендерної культури (ЦГК), фінансову підтримку якого здійснює ЄС. Так зав’язалась моя тісніша співпраця безпосередньо з центром. Я продовжила брати активну участь у проєктах ЦГК, аж поки минулого року вони не запропонували мені взяти участь в конкурсі міні-грантів.
#ТІЩОЗМОГЛИ: що це за проєкт та як виникла його ідея?
Насправді #ТІЩОЗМОГЛИ не зовсім новий для мене проєкт. Все більше занурюючись в гендерну тематику, я вирішила активніше пропагувати питання гендерної рівности в Академії Нацгвардії. Що не так вже й просто в середовищі військових, яке традиційно є досить консервативним і не завжди охоче приймає зміни, якщо це стосується жінок. Допомогло, що у 2019 році я стала амбасадором цілі сталого розвитку № 5 «гендерна рівність» у молодіжній програмі «SDG-амбасадори» від центру корпоративної соціальної відповідальности, що базується в Києві. У рамках цієї програми потрібно було зробити власний проєкт. От я й подумала, що для свого проєкту варто попрацювати не лише з курсантами вищих навчальних закладів, а й з тими, хто тільки хоче стати військовослужбовцями. Тож в якости цільової аудиторії обрала для себе учнів ліцеїв, шкіл-інтернатів, гімназій з посиленою військово-фізичною підготовкою, яких в Харкові та области предостатньо. Так, я власними силами реалізувала пілотний проєкт на базі НАНГУ, куди ми запрошували ліцеїстів, а курсанти виступали в ролі менторів. Власне, отримавши схвальні відгуки про той проєкт, я й вирішила продовжити та розширити його.
Розкажіть детальніше про сам проєкт.
Коли ми говоримо про [гендерне] інтегрування, ми повинні питати себе: куди і що ми інтегруємо. У моєму випадку, це, більше, інтегрування в освітній процес, ті світоглядні явища, які мають місце в середовищі. У рамках мого проєкту, що стартував 5 жовтня, ми повинні охопити всі профільні навчальні заклади Харкова та области. Приємно, що керівництво тих закладів іде нам назустріч, розуміючи, що ми переслідуємо однакові цілі. У рамка проєкту, кілька груп учасників прослухають триденні курси, поділені на чотири блоки: 1) основи гендерної рівности, 2) лідерський курс + ораторські виступи та 3) правовий курс. Основною ціллю ми вбачаємо надати майбутнім військовослужбовцям, тим, хто працює в секторі безпеки і оборони, інструменти для якісної служби. Через наставництво та тренінги ми хочемо відкрити ліцеїстам очі на те, що їх насправді чекає в майбутньому, які функції їм потрібно буде виконувати, часто долаючи стереотипи, що побутують у суспільстві та в секторі безпеки і оборони зокрема.
Хто допомагає вам реалізувати ваш проєкт?
Мені приємно, що на мій заклик відгукнулися досить багато людей: як експертів галузі, так і звичайних ентузіастів. А це загалом близько 20 осіб: курсантів харківських вузів (Національного університету внутрішніх справ, Університету цивільного захисту, НАНГУ, Інституту танкових військ), колишні та діючі співробітники відомств структури Міністерства внутрішніх справ (НПУ, ДСНС, ДПСУ та НГУ), а також активна громадськість Харкова, які, окрім безпосередньо навчання, виконуватимуть роль менторів для наших молодших друзів. Рада, що до проєкту приєдналися жінки-професіонали, які вже досягли певних висот по службі і готові ділитися своїм досвідом.
Скільки часу триватиме проєкт та чи плануєте продовжувати його, якщо буде така можливість?
Проєкт розрахований приблизно на 6 тижнів, а завершити його плануємо великим конкурсом між командами навчальних закладів, що буде залучено до проєкту. Символічно, що за нашим планом конкурс пройде 16 листопада – в Міжнародний день толерантности. Звичайно, дуже хочеться, щоб проєкт мав продовження і нам вдалося б його масштабувати та поширити на всю Україну. Адже і в Києві, і на західній Україні є багато навчальних закладів, що спеціалізуються на поглибленій військово-фізичній підготовці. Для цього нам, звичайно, потрібна буде набагато ширша мережа експертів та ентузіастів, що розділяють наші цілі. І ми розраховуємо в майбутньому і на підтримку КМЄС, експерти якої суттєво би підсили нашу команду та додали проєкту #ТІЩОЗМОГЛИ ваги та авторитету.
*Позиції, висловлені в інтерв’ю, є позицією особи, що дає інтерв’ю, та може не співпадати з позицією КМЄС
