Голова Верховного суду Ірландії: довіра громадськості – всеохоплююча вимога до будь-якого судді
Жовтень 15, 2020
Голова Верховного Суду Ірландії Френк Кларк бере участь у семінарах Консультативної місії ЄС в Україні (КМЄС) з 2018 року в якості експерта з питань судочинства. Через обмеження, пов’язані з пандемією COVID-19, останній семінар, організований разом із Національною школою суддів України, довелося проводити онлайн. У цьому інтерв’ю Френк Кларк відповідає на кілька запитань про те, чому важлива незалежність суддів та яким чином ЄС може поділитись власним досвідом щодо функціонування судової системи.
Що би ви сказали про історію співпраці судової влади України та Ірландії, з урахуванням спільної роботи з КМЄС?
Френк Кларк: Співпраця між представниками судової гілки Ірландії та України, за сприяння КМЄС, триває вже три роки. Причому, візити відбуваються в обох напрямках, що виявилось найбільш плідним, як на мене. Дуже сподіваюсь, що ця співпраця триватиме й надалі. Той факт, що нам вдалося провести вебінар, тим самим лише посилюючи співпрацю в такі складні часи, обнадіює.
Ми усвідомлюємо, що в деяких аспектах правові системи Ірландії та України помітно відрізняються. Проте існує багато основоположних аспектів, властивих будь-якій незалежній правовій системі демократичної держави. Тож ми сподіваємось, що досвід Ірландії як країни-члена ЄС, де діє загальне право (до слова, найбільшої країни в ЄС с такою системою), буде корисним нашим українським колегам. Надіюсь, що як тільки буде знято обмеження на подорожі між країнами, візити в обох напрямках буде відновлено. Проте вебінар показав, що такий формат може слугувати додатковою альтернативою для нашої взаємодії.
Нещодавно в Ірландії було створена Судова Рада. Розкажіть про її структуру та цілі?
Судова Рада – це новий орган, що запрацював лише 10 місяців тому, відтак багато його структур перебувають на стадії формування. До Ради входять усі судді всіх судів країни, і засідання повинні проводитись щонайменше раз на рік. Проте щоденний контроль за діяльністю Ради покладено на спеціальне правління у складі одинадцяти суддів, у тому числі очільників судів п’яти рівнів.
Однією з ключових функцій Судової ради є підвищення довіри до судової системи та зміцнення її незалежності. Серед інших функцій: навчання суддів; надання інструкцій, зокрема, щодо винесення вироків у кримінальних справах та присудження відшкодування заподіяної фізичної шкоди. Все це покликане покращувати узгодженість дій та сприяти довірі до судів.
Та все ж однією з найважливіших функцій Ради є створення Комітету суддівської етики, що наглядає за скаргами та розслідуваннями в судовій системі, а також за дотриманням суддями етичних принципів. До складу Комітету суддівської етики входять 8 суддів та 6 представників громадськості, які обираються незалежною національною системою публічних призначень. Комітет уже розпочав свою роботу та сподівається підготувати керівні етичні принципи для суддів протягом шести – дев’яти місяців, що дозволить повноцінно функціонувати системі скарг та розслідувань.
Розкажіть про модель призначення суддів та регулювання діяльності судової системи Ірландії?
Згідно з Конституцією Ірландії, кінцеве рішення про призначення судді приймає уряд, хоча формально призначення здійснює президент. Однак з 90-х років майже усі призначення відбулись через публічні конкурси, а заявки подавались до Консультаційної ради судових призначень (КРСП). До її складу входять судді, юристи та представники громадськості.
Слід пам’ятати, що в Ірландії, як це зазвичай працює в країнах із системою загального права суддів, відбір на посади в судовій системі відбувається серед дуже досвідчених юристів, отже КРСП оцінює, наскільки кандидати підходять певній посаді, беручи до уваги їхній професійний досвід. КРСП передає на розгляд Уряду перелік кандидатів, з якого й обираються судді, що згодом призначаються на відповідні посади. Хоча уряд і має право призначати осіб, що не увійшли до кінцевого списку, рішення про це повинно бути опубліковане. До того ж такі випадки трапляються вкрай рідко.
“Маркером поведінки суддів в очах громадськості повинно завжди бути не лише збереження, але й дотримання суддями цінностей [справедливість, незалежність, компетентність]”
(Френк Кларк, Голова Верховного Суду Ірландії)
Які етичні якості та навички мають бути в судді незалежно від країни де він працює? Як вони можуть гарантуватися через судову реформу?
Всеохоплююча вимога до будь-якого судді – це віра громадян у справедливість, незалежність і компетентність суду. Причому маркером поведінки суддів в очах громадськості повинно завжди бути не лише збереження, але й дотримання суддями цих цінностей. Саме тому судді повинні не допускати конфлікту інтересів, коментарів чи дій, що б вказували на їхню заангажованість у прийнятті рішення. Суддя має володіти своїм темпераментом, що б гарантувати учасникам судового процесу його справедливість і незалежність, не дивлячись на те, хто кому доводиться.
Звичайно, може бути багато «сірих зон» у тому, що судді слід чи не слід робити. Саме тому розробка норм поведінки – в інтересах усіх учасників процесу. Це дозволить громадянам зрозуміти рамки [в яких можуть працювати судді] та суттєво допоможе суддям усвідомити, що їм можна і що не можна робити.
Поділіться вашою думкою про незалежність судових систем у країнах Східної Європи?
Попри те, що судді вирішують різного роду юридичні спори, часто сторонами в справах є уряд або держава. До кримінальних справ долучається поліція чи інші правоохоронні органи, та й у багатьох видах цивільних справ можуть брати участь різні державні установи. Навіть ті справи, у яких держава не бере участь безпосередньо, можуть становити політичний інтерес. Незалежна судова гілка потрібна для того, щоб гарантувати неупереджене прийняття рішень без будь-якого зовнішнього впливу. Без цього існування судів взагалі не має сенсу.
Проте, в контексті ЄС є нюанс, який додає ваги судовій владі: судді усіх країн-членів Євросоюзу повинні забезпечувати виконання або визнавати рішення, винесені в інших країнах-членах ЄС. Якщо є вагомі підстави сумніватись у незалежності суддів у тій чи іншій країні, це ставить в незручне становище інших колег. Оскільки вони повинні приймати рішення про виконання або визнання судових рішень, що могли б бути прийняті під зовнішнім впливом.
Гармонійний судоустрій ЄС вимагає від усіх суддів країн-членів Євросоюзу, відповідно до права ЄС, забезпечувати виконання та визнання рішень судів інших країн, навіть якщо вони не погоджуються з ними. Проте зовсім інша історія, якщо є реальні підстави вважати, що рішення, виконання якого повинне забезпечуватись, було прийняте в результаті несправедливого та заангажованого процесу.
