Захист кордону в умовах пандемії Covid-19: інтерв’ю з радницею КМЄС та Головою ДПСУ
Червень 04, 2020
Важко уявити, кого б не зачепила пандемія Covid-19 та обмеження, пов’язані з нею. Одними з тих, кому довелося підлаштовуватись до ситуації, стали прикордонні служби різних європейських країн. Тож ми поцікавились у керівниці відділу з питань кордонів та митниці КМЄС Марти Зарецької та Голови Державної прикордонної служби України Сергія Дейнеки, як вони справлялись зі своїми обов’язками під час карантину.
Представтесь, будь ласка, та розкажіть про свій професійний досвід і обов’язки
М.З.: Мене звати Марта Зарецька, я – керівниця митного відділу Консультативної місії ЄС в Україні (КМЄС) з питань кордонів та митниці. Я – капітан прикордонної служби Республіки Польща, де я служу вже понад 15 років. Свою службу я розпочинала як офіцер паспортного контролю в аеропорту Кракова, після чого мене перевели до штаб-квартири Прикордонної служби у Варшаві. Мій перший професійний досвіт у Києві пов’язаний з проведенням чемпіонату Європи з футболу у 2012 році, який спільно проводився Україною та Польщею, коли мене делегували до адміністрації Державної прикордонної служби України (ДПСУ) для координації співпраці в рамках проекту агенції Frontex. Я переїхала до Києва наприкінці 2013 р., тому стала свідком Революції Гідності. Відтоді я уважно стежу за реформами в Україні. У 2016 р. я захистила кандидатську дисертацію на тему комплексного управління безпекою на польсько-українському державному кордоні.
С.Д.: Мене звати Сергій Дейнеко, я – Голова Державної прикордонної служби України. Загалом військовій службі і справі охорони кордону я присвятив вже майже 30 років. Народився в сім`ї військового і тому стати офіцером для мене було мрією дитинства. Після закінчення у 1996 році і по 2011 рік проходив службу на різних посадах від офіцера до заступника начальника органу охорони кордону по лінії оперативно-розшукового напрямку на Закарпатті, Львівщині та Окремому контрольно-пропускному пункті «Київ». Далі я очолив Луганський прикордонний загін. У 2014 році разом зі своїм колективом ми зіштовхнулися з російською агресією. Від нас вимагали, щоб прикордонники зняли українські прапори та перейшли на бік незаконних збройних формувань. Натомість нападники відчули стійкість охоронців кордону, а ми отримали свій перший бойовий досвід. В даний час з червня минулого року я очолюю прикордонне відомство та несу відповідальність перед керівництвом держави і народом України за реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону. Зазначу, що наш головний пріоритет – це надійна охорона кордону та суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні. На рівні з цим наш пріоритет – це, звісно, люди, адже саме вони безпосередньо виконують завдання на держрубежі і щоденно забезпечують його захист.
Якими є конкретні задачі прикордонників під час Соvid-19?
М.З.: Завдання та повноваження прикордонників залишаються в основному такими ж, як і раніше, а саме: охорона державного кордону, боротьба з транскордонною злочинністю, контроль прикордонного руху, виконання міжнародних угод. Польська прикордонна служба несе відповідальність за охорону та захист як польських кордонів, так і кордонів ЄС, приділяючи особливу увагу забезпеченню безпеки та громадського порядку. Додаткові завдання, запроваджені в рамках Covid-19, включають тимчасове повторне введення прикордонного контролю на шенгенських кордонах, а також контроль за дотриманням карантинних правил особами, які перетинають державний кордон.
С.Д.: Завдання прикордонників залишились тими ж, що і були до Соvid-19. Основні з них – це охорона державного кордону; здійснення прикордонного контролю осіб, транспортних засобів та вантажів в пунктах пропуску через державний кордон, КПВВ в районі операції Об’єднаних сил та на адмінмежі Херсонської області з тимчасово окупованим Кримом; протидія транскордонній злочинності, нелегальній міграції, контрабанді, наркотрафіку і торгівлі людьми. Додатково ДПСУ спільно з іншими взаємодіючими органами вживає заходів щодо протидії поширенню в Україну Соvid-19 та за компетенцією забезпечує виконання відповідних рішень керівництва держави. Зокрема, це: прикордонний контроль у діючих пунктах пропуску, проведення температурного скринінгу осіб, комунікація та оперативна співпраця з колегами на національному та міжнародному рівні щодо повернення наших громадян, оформлення гуманітарних рейсів тощо.
Яким є найбільший виклик в роботі наразі, як Ви пристосовуєтеся до нових обставин?
М.З.: Ніхто не був готовий до цієї ситуації. Проблема набула глобального масштабу та стала справжнім викликом для всього світу. Тим не менш, я вважаю, що зараз ми адаптувались до ситуації, а «режим роботи з дому» є одним із результатів цього. На щастя, у нас є передові технології, які дозволяють організовувати віртуальні конференції, лекції та наради, щоб підтримувати зв’язок – тому довелось глибше освоювати ІТ-технології. Що стосується управління кордоном, то справжньою проблемою є пошук належного балансу між законним полегшенням прикордонного руху та захистом безпеки та здоров’я як працівників, так і осіб, які перетинають державні кордони. На мою думку, пандемія змінить наш спосіб мислення, роботи та спілкування.
С.Д.: Насамперед слід зазначити, що, враховуючи масштаби та наслідки Covid-19, він став іспитом не лише для українського суспільства і прикордонників, але й серйозним викликом для усього світу. Вважаю, що найскладнішими для нас стали перші тижні, коли в умовах реальної епідеміологічної обстановки необхідно було приймати виважені рішення, не допустити провокацій на кордоні та зберегти життя і здоров’я наших людей. ДПСУ витримала цей темп і забезпечила реалізацію визначених завдань.
Як проходить контроль в ППр? Як багато ППр наразі відкрито в країні?
М.З.: Вся відповідна інформація є публічною, доступна із відкритих джерел та систематично оновлюється. В даний час на польсько-українському кордоні діють три пункти пропуску: Корчова-Краківець, Дорогуськ – Ягодин та Гребенне – Рава-Руська. Ці ППК відкриті для автомобільного транспорту. Починаючи з минулих вихідних, доступний додатковий варіант перетину кордону між Польщею та Україною, зокрема через пішохідний перехід на ППК Медика – Шегині, де можна перетинати державний кордон лише пішки.
С.Д.: З 16 березня Урядом запроваджено режим надзвичайної ситуації на всій території України (на 30 діб) та введено обмеження у т.ч. і на державному кордоні. 6 квітня обмежувальні заходи було посилено, а карантин наразі продовжено до 22 червня. На сьогодні припинено сполучення або введено обмеження у 56 з 230 пунктів пропуску і пунктів контролю через державний кордон, а також усіх КПВВ на лінії розмежування та адмінмежі з ТОТ АРК. Тимчасово заборонено в’їзд в Україну для іноземців та ОБГ. Запроваджено температурний скринінг осіб, що прибувають на в’їзд та до 25 квітня здійснювався відбір письмової згоди на проведення протиепідемічних заходів (який на сьогодні скасовано). Наразі проводяться заходи контролю за наданням згоди на самоізоляцію з використанням електронного сервісу «Дій вдома» визначеною категорією осіб. Щодо змін у порядку перетинання державного кордону, повернення громадян України та пропуску іноземців нами проведено безпрецедентну інформаційну компанію спільно з МЗС.
Яким чином Covid-19 вплинула на співпрацю з колегами в суміжних країнах?
М.З.: Що нам зараз потрібно зробити, щоб бути краще підготовленими до майбутнього – це залишатися об’єднаними та розробляти схеми подолання кризових ситуацій, які можна буде використовувати у можливих подібних обставинах. Незважаючи на нові виклики, спричинені COVID-19, наші українські колеги показали себе надійними партнерами, які продовжують професійно виконувати свої завдання та функції. Використання сучасних ІТ-технологій також полегшило процес співпраці та дало можливість проводити зустрічі через онлайн-платформи. Зараз КМЄС розглядає можливості забезпечити ДРСУ додатковим обладнанням та інструментами для ще кращої організації співпраці та виконання завдань.
С.Д.: Через поширення коронавірусу в суміжних країнах також проводяться карантинно-протиепідемічні заходи. Заборонено або обмежено в’їзд для іноземців і визначено обов’язкову самоізоляцію для усіх, хто повертаються з інших країн. В окремих державах діє надзвичайний стан (Угорщина, Румунія, Республіка Молдова). Та це не вплинуло на нашу і співпрацю з іноземними колегами. Усі службові питання та ситуації, що виникають під час виконання завдань на державному кордоні вирішуються конструктивно та в надзвичайно короткі терміни.
Чи Соvid-19 матиме довготривалі наслідки у роботі прикордонників в Європі та Україні?
М.З.: У цей конкретний момент передбачити майбутні події непросто, тим більше, що епідемія ще не закінчилася. Тим не менш, вже є видимі певні елементи, такі як нагальна потреба бути краще підготовленими до протидії подібним загрозам, які, на жаль, можуть повторитися в майбутньому. Прикордонники та медичні працівники будуть на передовій майбутніх спалахів. Світ вже ніколи не буде таким як раніше. Однак, я сподіваюсь, що найближчим часом буде розроблена вакцина та врятовано життя мільйонів людей.
С.Д.: Вважаю, що це питання зараз не на часі, тому що сьогодні весь світ, у т.ч. й Україна, бореться з новим викликом для людства, що зветься Covid-19, і протиотрути якому ще не винайдено. Впевнений, що наука переможе цю хворобу. І, як усі ми, маю велику надію, що це відбудеться швидко. А наразі Служба продовжує виконувати завдання за призначенням та за компетенцією вживати заходів щодо запобігання поширенню коронавірусу.
