Сектор цивільної безпеки
Будь-яка держава зобов’язана гарантувати безпеку для себе та своїх громадян. Як правило, заради впровадження правил і норм у секторі цивільної безпеки в країнах ухвалюється серія законів. Відповідальність за їх виконання, тобто за дотримання верховенства права, несуть органи охорони безпеки.

Організації, що входять до сектору цивільної безпеки, у різних країнах несуттєво відрізняються: їх склад, назва та місце, яке вони займають в окремих державних адміністративних структурах. У цілому сектор безпеки включає військовий компонент (армія, військово-морський флот, підрозділи спеціального призначення тощо) і цивільний компонент. Під словом «цивільний» ми розуміємо «невійськовий». 

До складу сектору цивільної безпеки України входять правоохоронні структури, зокрема Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція, Державна прикордонна служба, Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Національне агентство з питань запобігання корупції і Служба безпеки України, а також органи судової та виконавчої влади, зокрема Міністерство юстиції, Генеральна прокуратура і місцеві судові органи, представники громадянського суспільства та Верховної Ради України. 

На сьогоднішній день Україні бракує стратегічного підходу як до сектору цивільної безпеки в цілому, так і до його окремих елементів. 
Після Революції Гідності у 2013-2014 рр. та підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом питання реформування стало першим пунктом порядку денного для уряду України, партнерів з ЄС та інших країн. У цьому контексті реформування сектору цивільної безпеки було визнано головним пріоритетним завданням. 

Громадянам України необхідні комплексні системні реформи. Уряд країни вже зробив кілька кроків у напрямку реформування та чітко окреслив його пріоритети, зокрема щодо боротьби з корупцією, діяльності поліції та судової системи. Однак низький рівень довіри громади до політичної, правоохоронної та судової систем — ознака необхідності проведення великої роботи для виправдання сподівань населення України.
Реформування сектору цивільної безпеки неможливе також без урегулювання супутніх проблем, зокрема боротьби з корупцією, забезпечення належного врядування, дотримання прав людини та гендерної рівності. Ці питання відіграють роль у кожному з п’яти пріоритетів КМЄС та є важливими для всіх організацій сектору цивільної безпеки.

 
 
 
Ми в соціальних мережах