Зовнішня політика ЄС
Говоримо одним голосом

Європейський Союз проводить єдину зовнішню та безпекову політику, що дає йому можливість виступати та діяти у світовій політиці як єдине ціле.  У глобалізованому світі 28 країн-членів ЄС здатні відігравати значну роль та мати більший вплив лише у разі об’єднання зусиль. Поштовхом для цього став Лісабонський договір, який набув чинності у 2009 році. У рамках договору була введена посада Високого представника ЄС із зовнішніх справ і безпекової політики, що одночасно поєднувалася із посадою Віце-президента Європейської Комісії. Окрім того, документом було передбачено створення європейської дипломатичної служби – Європейської служби зовнішньої дії (European External Action Service). Ідея спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС полягає у тому, щоб забезпечувати мир, зміцнювати міжнародну безпеку відповідно до принципів, визначених у Статуті ООН; сприяти міжнародній співпраці; поширювати та зміцнювати демократію, верховенство права, повагу до прав людини та засадничих свобод.

Вирішальною є дипломатія

ЄС є ключовим гравцем у розвязанні міжнародних проблем – від глобального потепління до конфліктів на Близькому Сході. Основою спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС залишається дипломатія, яка – в разі необхідності – підкріплюється торгівлею, допомогою, безпекою та обороною; однак ця політика насамперед спрямована на розвязання конфліктів та досягнення міжнародного порозуміння.  
Через свій розмір, що об’єднує території 28 країн-членів, а також економічні, торгівельні та фінансові аспекти, ЄС є вагомою силою у світі. Він відіграє важливу роль у глобальних питаннях, а його значення зростає у міру того, як ухвалюються колективні рішення у сфері зовнішньої політики. ЄС підтримує партнерські відносини з усіма світовими ключовими гравцями, а також з тими, хто має власні погляди на світ та власні інтереси. Євросоюз прагне підтримувати партнерські відносини, які ґрунтуються на спільних інтересах та вигодах, де обидві сторони мають свої права та обовязки. ЄС проводить регулярні саміти зі Сполученими Штатами Америки, Японією, Канадою, Росією, Індією та Китаєм. Його відносини з цими та іншими країнами охоплюють багато сфер, зокрема такі: освіта, довкілля, безпека та оборона, розслідування злочинів та права людини тощо.

Миротворча діяльність та стабілізація

ЄС направив миротворчі місії в декілька проблемних точок світу, зокрема в Грузію (після збройного конфлікту, що відбувся у серпні 2008 року). Місія ЄС з моніторингу ситуації в Грузії надала гуманітарну допомогу людям, які переїхали до інших місць у звязку зі збройними сутичками. У грудні 2008 року Євросоюз започаткував поліційну місію в Косово (EULEX Kosovo), до складу якої входило 1,900 поліцейських. Також ЄС направив у Косово свої сили правосуддя, що мали надати допомогу у підтриманні закону та порядку в країні.  

Шляхи втручання

ЄС не має армії, що діє постійно. Натомість у рамках Спільної безпекової та оборонної політики (Common Security and Defense Policy) Євросоюз покладається на власні сили, потрібні, зокрема, для:
  • Спільних операцій із роззброєння;
  • Гуманітарної допомоги та надання порятунку;
  • Підвищення рівня військових знань та надання допомоги;
  • Запобігання виникненню конфліктів та проведення миротворчої діяльності; 
  • Проведення військових операцій з антикризового управління, миротворчих операцій та надання допомоги у процесі післяконфліктної стабілізації.  

Ці та інші завдання здатні зробити вагомий внесок у боротьбу з тероризмом, зокрема через підтримку країн з-поза меж ЄС у їхній боротьбі проти тероризму на власних територіях.

Протягом останнього десятиріччя ЄС провів 23 цивільні місії та військові операції на трьох континентах. До них належать, зокрема, такі: миротворчі дії після наслідків цунамі у провінції Ачех (Індонезія); захист біженців у Чад; боротьба проти піратів у Сомалі та регіоні Африканського Рогу. Це свідчить про те, що роль ЄС як гравця у сфері безпеки стає відчутнішою.

У разі погодження з боку Ради ЄС, Євросоюз також може проводити операції швидкого реагування, залучаючи одночасно дві окремі військові групи з 1,500 бійців.

Територія охоплення

Як і у відносинах з Росією, ЄС рухається у напрямі покращення відносин з Білоруссю, Вірменією, Азербайджаном, Грузією, Молдовою та Україною. Євросоюз готовий виділяти цим країнам значне фінансування, а також надати перспективу укладання угод про зону вільної торгівлі; однак це можливо з умови впровадження цими країнами політичних та економічних реформи для зміцнення демократії.

Зважаючи на події Арабської весни, що відбулася у 2011, ЄС переглянув засади Європейської політики сусідства, виражаючи у такий спосіб солідарність з тими, хто боронив демократію. Створена з метою зміцнення відносин ЄС на Сході та Півдні, ця політика пропонує країнам-учасницям політичну асоціацію, економічну інтеграцію та посилену мобільність. Також Євросоюз надає різноманітну допомогу, прагнучи забезпечити мир на Близькому Сході. Брюссель ставить собі за мету досягти домовленості про співіснування двох держав – Палестини та Ізраїлю; у цьому напрямі ЄС співпрацює з ООН, США та Росією (утворюючи разом так званий «близькосхідний квартет»).
Окрім того, ЄС займає активну позицію у відносинах з Іраном, де веде переговори щодо скорочення Тегераном своєї ядерної програми. Також Брюссель посилює свої відносини з регіональними групами, зокрема в Азії та Латинські Америці. Це сприяє врівноваженню економічних, політичних, соціальних і культурних аспектів цих  відносин. 

Ухвалення рішень у зовнішній політиці ЄС

Вирішальним органом в ухваленні рішень у ЄС є Європейська Рада. Вона складається з 28 президентів і голів урядів країн-членів ЄС, які зустрічаються чотири рази на рік. Члени Європейської Ради  визначають принципи та загальний напрям політики ЄС.
Роль Високого представника ЄС із закордонних справ і безпекової політики полягає у тому, щоб зробити зовнішню політику ЄС узгодженішою. Вона головує на щомісячних зустрічах Ради міністрів ЄС із закордонних справ, під час яких 28 міністрів закордонних справ зустрічаються, відвідують засідання Європейської Ради та складають звіти із питань зовнішніх справ. Більшість рішень у зовнішній та безпековій політиці ухвалюються одностайно більшістю країн-членів ЄС (із врахуванням кількості голосів, наданих кожній країні в Раді міністрів ЄС із закордонних справ).
Роль Європейської служби зовнішньої дії полягає у наданні підтримки Високому представнику ЄС із закордонних справ і безпекової політики. Іншими словами, ця служба є також дипломатичною службою Європейського Союзу. Вона створює мережу, що охоплює понад 130 представництв та офісів по всьому світу, які займаються підтримкою та захистом інтересів ЄС. Ця служба тісно співпрацює з Європейською Комісією та міністрами із закордонних справ країн-членів ЄС.

 
 
 
Ми в соціальних мережах